Rolfosteus — вимерла рід артродірових плакодерм з пізнього девону формації Гоугоу в Західній Австралії. Типовий вид – Rolfosteus canningensis.
Період існування: девон
419,2–358,9 млн років тому.
Поява перших плаунів, хвощів, папороті і насінних рослин (Progymnosperm). З’являються перші деревні форми рослин — археоптериси (Archaeopteris). З’являються перші комахи (Insecta), поки безкрилі. У морях поширені корали — табуляти (Tabulata) і ругози (Rugosa), брахіоподи строфоменіди (Strophomenida), морські лілії (Crinoids). У морях поширені гоніатитові амоноідеї (Ammonoidea), з’являються двозяброві (Coleoidea). Розквіт щелепних риб (Gnathostomata) — плакодерм (Placodermi), лопатеперих (Sarcopterygii), кісткових (Osteichthyes) і древніх акул, що витісняють трилобітів (Trilobita) і броньованих безщелепних (Agnatha). Поява і розвиток водних амфібій. Поява «старого червоного континенту» — Євроамерики. Розвиток акадійського орогенезу Антиатласу в Північній Африці і Аппалачей у Північній Америці. Антлерський орогенез, варисційський і тухуайський орогенез у Новій Зеландії.
Mandageria
Mandageria — вимерла лопатепера риба, яка жила в період пізнього девону (франський – фаменський). Вона пов’язана з набагато більшою Hyneria. Хоча мандагерія була меншою, вона, ймовірно, полювала так само. Типовий вид – Mandageria fairfaxi.
Wingertshellicus
Wingertshellicus — вимерлий рід членистоногих, який був знайдений у сланцю Хунсрюк, що розташований у Рейнському масиві в Німеччині, і жив близько 405 мільйонів років тому, під час нижнього емсу (частина нижнього девону). Wingertshellicus був названий на честь члена Wingertshell, що є частиною сланцю Hunsrück поблизу німецького міста Бунденбах, де він був знайдений.
Cheloniellon
Cheloniellon — це монотипний рід хелонієлідних (Cheloniellida) членистоногих, відомий лише за одним видом, Cheloniellon calmani, що був виявлений у нижньому девоні Hunsrück Slate в Німеччині.
Ferromirum
Ferromirum oukherbouchi — вимерлий вид хрящових риб з ряду Symmoriiformes, які жили в Марокко в пізньому девонському періоді, близько 365 мільйонів років тому. Symmoriiformes (лат.) – ряд вимерлих хрящових риб, схожих на акул. З’явилися в девоні та вимерли в міоцені (382,7-15,97 млн. років тому). Характерною особливістю самців частини родів є дорсальний шип, про призначення якого немає єдиної думки в співтоваристві вчених. Викопні рештки представників ряду були виявлені в США, Росії (Башкортостан), Європі, Азії, Центральній та Південній Америці.
Nochelaspis
Nochelaspis — вимерлий рід безщелепних риб з класу Galeaspida відомий з нижнього девону Китаю. Nochelaspis maeandrine вперше був описаний у 1992 році по майже повному головному щиту, знайденому у 1987 році у формації Сішаньцунь поблизу міста Куцзін, провінція Юньнань, південно-західний Китай.
Dunkleosteus
Дунклеостей (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб ряду артродіри (Arthrodira) класу плакодерм (Placodermi), що жили в девонському періоді, 415-360 млн років тому. Представники роду відносились до найбільших морським хижакам свого часу. Викопні рештки були виявлені в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.
Houia
Houia – рід тварин з клади Dekatriata (клада об’єднує групи Arachnida, Chasmataspidida, Eurypterida) підтипу хеліцерові (Chelicerata) типу членистоногі (Arthropoda). Скам’янілості Houia були виявлені в породах раннього девону в Гуансі (Guangxi) та Юньнані (Yunnan), обидва в Китаї. Рід містить два види: H. guangxiensis (празької-емський віки в Гуансі) та H. yueya (типовий вид, лохковський вік Юньнань). Назва роду походить від китайського ієрогліфа 鲎 (hòu), що означає “мечохвіст”.
Drepanaspis
Drepanaspis – вимерлий рід примітивних безщелепних риб з ранніх девонських морських відкладів Європи. D. gemuendenensis з Hunsrück lagerstätte є найвідомішим і найкраще вивченим видом, оскільки він відомий з кількох зчленованих зразків.
Kujdanowiaspis
Kujdanowiaspis – вимерлий рід плакодерм родини Actinolepidae, відомий з раннього девону України (с. Нирків, Тернопільська область) та Польщі. Як актинолепід, він є одним з найбільш базальних з усіх плакодерм. Kujdanowiaspis відомий лише з багатьох добре збережених фрагментарних головних щитів голови та скам’янілостей черепів.