Повернемо вимерлих тварин до життя
Casatia — рід вимерлих китоподібних з раннього пліоцену, приблизно від 5,1 до 4,5 мільйонів років тому. Рід містить один вид C. thermophila. Тварина була описана по частковому черепу. Його найближчими родичами є нарвал (Monodon monoceros) і білуха (Delphinapterus leucas), проте рештки були знайдені значно південніше, ніж живуть його родичі. Це підтверджує теорію про те, що монодонтиди еволюціонували з тепловодних родів, перш ніж пристосуватися до холодної води.
Ramoceros — вимерлий рід парнокопитних родини Вилорогові (Antilocapridae), ендемік середнього міоцену (кларенду) Північної Америки.
Chunia — примітивний ектоподонтид. Це була особлива група кайнозойських австралійських кускусових, які, можливо, були спеціалізованими насіннєїдами. Ектоподонтиди, яких спочатку вважали однопрохідними, мали коротку морду, великі, спрямовані вперед очі і найбільш незвичайні та складні зуби серед усіх сумчастих. Chunia, найпримітивніший з ектоподонтидів, мав корінні зуби, які були простішими, ніж у інших ектоподонтидів, і дуже схожими на зуби фалангероїдних кускусових.
Barbouromeryx — вимерлий парнокопитний ссавець, що належав до родини дромомерицид (Dromomericidae). Типовий вид — Barbouromeryx trigonocorneus. Він жив у нижньому міоцені (близько 20 – 15 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці.
Proborhyaena — це вимерлий рід сумчастоподібних ссавців, який жив у олігоцені у Південній Америці. Вважається найбільшим із спарассодонтів.
Danuvius — вимерлий рід людиноподібних мавп, що жив 11,6 млн років тому в середньому та пізньому міоцені на півдні Німеччини. Ця територія в той час, ймовірно, була лісовим масивом з сезонним кліматом. Рід включає один вид — Danuvius guggenmosi. За оцінками, самець важив близько 31 кг, а дві самки — 17 і 19 кг. І рід, і вид були описані в листопаді 2019 року.
Whollydooleya — викопний рід сумчатих, знайдений неподалік від Ріверслі (Австралійський заповідник викопних ссавців), ранній приклад адаптації до гіперхижацтва. Датування знахідки, хоча й непевне, пов’язане з матеріалом, віднесеним до роду Ekaltadeta, що дозволяє віднести її до середини або кінця міоцену. Типовий вид — Whollydooleya tomnpatrichorum.
Tylocephalonyx — вимерлий халікотерій з міоцену Північної Америки. Він примітний куполоподібною формою черепа. Тилоцефалонікс споріднений сучасним коням, носорогам і тапірам.
Anachlysictis — рід вимерлих хижих ссавців з групи Sparassodonta, представник метатеріїв (група, що включає сумчастих та їхніх близьких родичів), котрі населяли Південну Америку протягом кайнозою. Типовий вид — Anachlysictis gracilis.
Iranotherium — рід великих еласмотеринових носорогів, порівнянних за розмірами з сучасним білим носорогом. Відомий з пізнього міоцену Мараги, Іран та середньої частини формації Люшу на північному заході Китаю. Він був попередником спорідненого виду Sinotherium і, можливо, в кінцевому підсумку був витіснений своїм нащадком. Цей рід найбільш відомий завдяки унікальному статевому диморфізму серед носорогів.