Повернемо вимерлих тварин до життя
Chordata
Кетцалькоатль (Quetzalcoatlus) — представник ряду птерозаврів (Pterosauria). Типовий вид — Quetzalcoatlus northropi (Лоусон, 1975). Розмах крил точно не відомий через неповне збереження останків, але за пропорціями птерозаврів інших видів оцінюється приблизно в 11 метрів (на думку деяких палеонтологів — до 15 м). Виявлено в пізньокрейдових відкладеннях Північної Америки.
Bellubrunnus (що означає “прекрасний з Брунну” на латині) – вимерлий рід рамфоринхідних птерозаврів відомий з пізньої юри (Кімериджський ярус) півдня Німеччини. Рід містить один вид, Bellubrunnus rothgaengeri. Bellubrunnus відрізняється від інших рамфоринхідів відсутністю довгих виступів на хребцях хвоста, меншою кількістю зубів у щелепах і кінчиками крил, які загинаються вперед, а не назад, як у інших птерозаврів.
Sivatherium — вимерлий рід жирафових, що був поширений в пліоцені – верхньому плейстоцені від Африки до Східної Азії (особливо у Індії). Африканський вид, Sivatherium maursium, іноді відносять до роду «Libyatherium». Sivatherium, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.
Лонгісквама (Longisquama) — примітивна рептилія, що існувала у тріасовому періоді, 235 млн років тому. Особливістю будови тварини є довгі пероподібні відростки на спині, які, можливо, були призначені для ширяючого польоту. Описана за неповним скелетом, який знайдений на території Киргизстану, в урочищі Мадиген Ферганської долини. Було знайдено передню частину скелета, череп і чіткі відбитки довгих лусочок, що накладаються одна на одну і які розташовувалися на задньому краю передніх кінцівок. Зараз рештки знаходяться в колекції Московського палеонтологічного інституту Академії наук Росії.
Stomatosuchus — рід гігантських крокодиломорфів з родини Stomatosuchidae, що жили за часів крейдяного періоду (верхній сеноман, 99,6-93,5 млн років тому). Родова назва походить від грецьких слів Στοματο- + -σοῦχος, буквально — крокодил з великою пащею. Включає єдиний типовий вид — Stomatosuchus inermis. Описаний Е. Штромером (Ernst Stromer) в 1925 році на підставі черепа, виявленого в 1912 році в оазисі Бахарія (Єгипет). Єдиний зразок був знищений під час бомбардування Мюнхена в 1944 році.
Habrosaurus — вимерлий рід доісторичних саламандр і найстаріший із відомих представників родини сиренових (Sirenidae). Існував у пізній крейді та палеоцені в Північній Америці. Habrosaurus був досить поширеним в Lance Formation в Вайомінгу, і менш поширені в Hell Creek в штаті Монтана.
Sharovipteryx («крило Шарова», також відомий до 1981 року, як Podopteryx, «ногокрил») – це рід ранніх планеруючих рептилій, що містить єдиний вид – Sharovipteryx Mirabilis. Він відомий по одній-єдиній скам’янілості і є єдиною відомою планеруючою твариною з літальною перетинкою навколо тазу замість плечового поясу (іншою рептилією з такою особливістю може бути Ozimek volans, але це не доведено).
Nyctosaurus (Від грец. Νύξ – ніч і σαῦρος – ящір) — рід птерозаврів з родини Nyctosauridae, в який входить декілька видів (їх точне число вимагає подальшого вивчення). Принаймні один з них мав надзвичайно великий черепний гребінь на зразок оленячих рогів. Представники роду мешкали в верхньокрейдову епоху (89,3-66,0 млн років тому) біля неглибоких морів Північної і Південної Америк, оскільки харчувалися переважно рибою.
Niebla – рід абелізавридних динозаврів-теропод з пізньокрейдового періоду (кампан-маастрихт) провінції Ріо-Негро, Аргентина. Рід містить один вид, Niebla antiqua, і відомий з часткового, незчленованого скелета. Голотип, знайдений у формації Аллена, представляє дорослу особину.
Armadillosuchus (лат., буквально – броненосний крокодил) – рід вимерлих крокодиломорф, що жили на території сучасної Бразилії. Він був описаний в лютому 2009 року по викопних залишках з верхньокрейдових відкладень штату Сан-Паулу. Довжина тіла становить приблизно 2 м, вага – 120 кг.