Eurycephalosuchus — вимерлий рід орієнталозухієвих алігатороїдів з пізньої крейди провінції Цзянсі в Китаї. Відомий за добре збереженим черепом і нижньою щелепою, а також різними посткраніальними рештками, Eurycephalosuchus мав короткий і широкий череп з дуже короткою черепною коробкою. Рід монотипний, містить лише вид Eurycephalosuchus gannanensis.
Eurycephalosuchus був знайдений у блоці матеріалу в муніципалітеті міста Ганьчжоу в 2021 році, розташованому приблизно в 2 км на північний схід від залізничної станції Ганьчжоу і в 50 км на північний схід від району Нанкан. Відклади, в яких були знайдені скам’янілості, належать до червонокам’яних порід, які в цій місцевості є частиною пізньокрейдової формації Хекоу, що, можливо, корелює з маастрихтським віком.
Блок містив майже повний череп з прикріпленою нижньою щелепою, 14 хребців після осьового, 15 ребер, часткову передню кінцівку та кілька остеодерм. Всі ці кістки разом позначені як зразок IVPP V 31110, що є голотипом роду. Під час збереження череп зазнав певного стиснення, внаслідок чого частини лобової та префронтальної кісток були виштовхнуті за задній край носової кістки.
У тому ж місці також було знайдено лопатку, зчленовану з коракоїдом, яка, як вважають, належить іншому виду крокодилів. Він був описаний лише як представник Brevirostres і значно більший, ніж Eurycephalosuchus.
Назва Eurycephalosuchus є складним словом. Воно складається з грецького “eurys“, котре означає “широкий”, “kephalos”, яке означає “голова”, і –suchus, що походить від імені єгипетського бога крокодилів Себека. Назва виду, з іншого боку, вказує на Ганьнан, іншу назву Ганьчжоу, де був зібраний матеріал.
Eurycephalosuchus був невеликим або середнім за розміром алігатороїдом з неймовірно широкою і короткою головою, майже такою ж завширшки, як і завдовжки. Сам скам’янілий череп має довжину 14,31 см в дорсальній частині, тобто від кінчика морди до заднього кінця черепної коробки. Враховуючи невелике стиснення, якого зазнала скам’янілість, повністю неушкоджений череп, ймовірно, мав би довжину 14,81 см.
Інші частини черепа також мають химерні пропорції. Сама морда коротка, лише 9,63 см завдовжки, що становить менше половини загальної довжини черепа. Черепна коробка, яка у крокодилів зазвичай коротша за ширину, тут досягає екстремальних пропорцій. Довжина цього елемента на дві третини менша за його ширину.
Зовнішні носові кістки спереду пошкоджені, це означає, що невідомо, чи утворюють вони єдиний вихідний отвір, чи ні. Якщо припустити стан, подібний до Orientalosuchus, то злитий отвір мав би бути ширшим, ніж довшим. Очні ямки сильно спотворені, але вони явно більші за трикутну надскроневу ямку. Надбрівні дуги також ширші, ніж довші. Кістки, що утворюють край отвору, за винятком лобової кістки, нависають над отвором. Це відрізняється від будь-якого іншого представника Orientalosuchina, котрий зберіг цю ділянку черепа.
Як і багато крокодилів, Eurycephalosuchus має помітну виїмку, розташовану на межі передщепної кістки та щелепи. В неї входить збільшений четвертий корінний зуб. Ця виїмка помірно глибока, як у Orientalosuchus і Leidyosuchus, на відміну від неглибокої виїмки Jiangxisuchus і Dongnanosuchus. Носові кістки парні, незрощені і утворюють вузьку точку, яка переходить у зовнішні ніздрі. Задній кінець цих кісток міг звужуватися після контакту зі слізними залозами, але перекриття, спричинене тафономією, не дає змоги визначити це на основі скам’янілостей.
Верхня щелепа широка і довга, закінчується клиноподібним відростком у передній частині черепа. Якщо дивитися зверху, то зовнішні краї верхньої щелепи звивисті. Вони звужуються при контакті з передщелепною кісткою, розширюються навколо великого 5-го верхньощелепного зуба, а потім знову звужуються і знову розширюються трохи позаду нього. Це також відображено в боковому ракурсі. Тут зубний ряд демонструє два чіткі фестони, пік яких припадає на 5-й і 12-й верхньощелепні зуби відповідно.
Слізна кістка загострена спереду, вклинюючись у верхню щелепу, і широка ззаду, де кістка утворює відросток, який робить значний внесок у передній край орбіт. Префронтальні кістки мають трикутну форму на основі краще збереженої лівої сторони. Лобова кістка мало впливає на краї орбіт, але утворює помірно широку смугу між очима, ширшу, ніж між надбрівними дугами. Посторбітальна ділянка майже прямокутна з невеликим загостренням спереду.
Єдина тім’яна кістка має майже прямі контакти з лускатими кістками та увігнутий шов з надпотиличною кісткою, який видно на дорсальній проекції. Вилична кістка трипроменева з широким, але коротким переднім і тонким, але довгим заднім виростками. Вилична кістка формує краї орбіт і становить більшу частину краю інфратемпорального отвору. Квадратовилична кістка має короткий хребет, який проходить майже паралельно задньому краю інфратемпоральної ямки, нагадуючи інших алігатороїдів, таких як Brachychampsa, але відрізняючись від усіх інших орієнталозухінів.
Виходячи лише з довжини черепа, Eurycephalosuchus, можливо, був найменшим орієнталозухином, трохи коротшим за Krabisuchus і з вужчою потилицею, ніж у Eoalligator.
Для філогенетичного аналізу було використано матрицю даних Шана (Shan et al., 2021), а саме першу з двох матриць, через включення більш термінальних таксонів. Відновлене дерево строгого консенсусу узгоджується з попереднім висновком про те, що Orientalosuchina займала базальне положення в Globidonta. Навіть з включенням Eurycephalosuchus, Orientalosuchina була відновлена як монофілетична група. Рід належить до клади з трьома іншими орієнталозухінами з Китаю та одним з В’єтнаму. Він має сестринські стосунки з кладою, що містить Jiangxisuchus та Eoalligator. Ця спорідненість, здається, відповідає поширенню трьох таксонів, всі вони відомі з пізньої крейди Китаю.
Червоні шари, де був знайдений Eurycephalosuchus, також містять скам’янілості великої кількості інших рептилій, включаючи ящірок, черепах і динозаврів. Поряд з Eurycephalosuchus був знайдений і описаний великий крокодил з ряду Brevirostres. Враховуючи близькість між цими крокодилами та схожу збереженість, вони могли співіснувати протягом раннього маастрихту. Це не було б чимось незвичайним, оскільки відомо, що різні види крокодилів співіснують як у викопних рештках, так і в сучасному світі. Поведінка, екологія, вподобання щодо середовища проживання та толерантність могли бути факторами, які дозволили їм співіснувати. Відсутність матеріалу черепа більшого бревірострина не дозволяє визначити його екологію. Однак, більший розмір може вказувати на те, що він був домінантним.
Скам’янілості
Джерела
- https://twitter.com/JoschuaKnuppe/status/1614471504967729152
- https://twitter.com/ArminReindl/status/1605626337728790543
- https://www.deviantart.com/bangboodoragon/art/Eurycephalosuchus-942274853
- https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0195667122003147
- https://en.wikipedia.org/wiki/Eurycephalosuchus