Повернемо вимерлих тварин до життя
Kentriodon — рід вимерлих зубатих китів родини кентріодонтових (Kentriodontidae). Kentriodon жив з пізнього олігоцену до середнього міоцену (23,03-11,1 млн років тому) в Атлантиці, Тихому океані та колишньому морі Паратетіс. Скам’янілості, відповідно, були знайдені в Північній Америці, Європі та Японії. На сьогоднішній день описано сім видів цього роду.
Fucaia — це вимерлий рід примітивних вусатих китів родини Aetiocetidae, відомий з морських відкладень еоцену та олігоцену знайдених у Канаді та США.
Pebanista — рід вимерлих річкових дельфінів, що мешкали в прісних водоймах міоценового періоду на території сучасної Південної Америки. Типовий вид — Pebanista yacuruna.
Xenorophus — рід примітивних одонтоцетів з пізньоолігоценових (хаттський вік) морських відкладів у Південній Кароліні, що належить до родини Xenorophidae.
Tutcetus — вимерлий рід мініатюрних базилозаврових китоподібних з середини еоцену Єгипту. Tutcetus є одночасно одним з найдавніших відомих базилозаврів з Африки і найменшим представником родини. Припускають, що типовий зразок, молода особина, близька до зрілості, мала довжину лише близько 2,5 м. Рід монотипний, включає лише вид T. rayanensis.
Perucetus — вимерлий рід ранніх китів з еоцену Перу. Маючи приблизну довжину понад 17,0-20,1 метрів і вагу від 85 до 340 тонн, Perucetus міг конкурувати за розміром з сучасним синім китом (Balaenoptera musculus). Можливо, що він навіть перевищував його за вагою. Частково це пояснюється неймовірно товстими і щільними кістками Perucetus в поєднанні з його і без того великими розмірами. Екологія Perucetus, однак, залишається значною мірою загадковою. Судячи зі скам’янілостей, це, ймовірно, був малорухливий мешканець мілководдя. Про його раціон можна лише здогадуватися, але є припущення, що він міг харчуватися придонними тваринами, такими як ракоподібні та молюски, які живуть на дні океану. Наразі відомий лише один вид — P. colossus.
Nihohae — вимерлий рід доісторичних дельфінів, що мешкав у водах, які оточували Нову Зеландію в олігоцені. Його було виявлено в долині Авамоко на Південному острові Нової Зеландії в 1998 році. Типовий вид — Nihohae matakoi.
Casatia — рід вимерлих китоподібних з раннього пліоцену, приблизно від 5,1 до 4,5 мільйонів років тому. Рід містить один вид C. thermophila. Тварина була описана по частковому черепу. Його найближчими родичами є нарвал (Monodon monoceros) і білуха (Delphinapterus leucas), проте рештки були знайдені значно південніше, ніж живуть його родичі. Це підтверджує теорію про те, що монодонтиди еволюціонували з тепловодних родів, перш ніж пристосуватися до холодної води.
Artiocetus — вимерлий рід ранніх китів з еоцену, що належать до родини Protocetidae. Це був близький родич Rodhocetus, і його заплесно вказує на те, що він нагадував парнокопитного. Скам’янілості, знайдені в 2001 році в провінції Белуджистан Пакистану. Поширення скам’янілостей в Індо-Пакистані, Африці, Європі та Північній Америці свідчить про те, що цей кит віддав перевагу теплішому морському клімату та мешкав переважно в тропіках.
