Повернемо вимерлих тварин до життя
Manuherikia — викопний рід гусеподібних птахів родини Качкові (Anatidae). Птах існував у кінці міоцену (19-16 млн років тому). Описаний рід по скам’янілих рештках, що знайдені у відкладеннях формації Манугерікія у Новій Зеландії. Рід названий на честь річки Манугерікія, у долині якої знаходиться геологічна формація Манугерікія. На сьогодні описано чотири види. Це були качки середнього розміру, що мешкали у прісних водоймах (всі кістки знайдені в озерних відкладеннях).
Paracrax («близький до кракса») — рід вимерлих північноамериканських нелітаючих птахів пов’язаних з сучасними каріамами і вимерлими фороракосами (Phorusrhacidae). Належить до родини Bathornithidae (хоча деякі дослідження зближують його з сучасними каріамами або виносять за рамки ряду Cariamiformes). Paracrax — спеціалізований член цієї групи, бігаючий м’ясоїдний птах, як і його родичі з Південної Америки. Деякі види досягали величезних розмірів. Відомі з олігоцену.
Miotadorna — викопний рід гусеподібних птахів родини Качкові (Anatidae). Качка мешкала у міоцені у Новій Зеландії. Скам’янілі рештки роду знайдені у долині річки Манугерікія у регіоні Отаго на Південному острові.
Pumiliornis — рід вимерлих птахів, що мешкав у еоцені (близько 50 млн років тому) на території сучасної Німеччини. Відомий з двох зразків повних скелетів з Меселя. Типовий вид — Pumiliornis tessellatus. У 2014 році був описаний новий екземпляр Pumiliornis, у якого зберігся вміст шлунку з пилковими зернами еудотиледонних покритонасінних. Це робить його найранішим викопним птахом, що харчувався пилком.
Inkayacu – вимерлий рід пінгвінів, що проживав у Перу в епоху пізнього еоцену, близько 36 мільйонів років тому. Майже повний скелет птаха було знайдено у 2008 році. Пір’я дуже добре збереглися, так що частини клітин, які містять пігменти і відповідають за забарвлення пір’я, меланосоми, залишилися недоторканими. Це дозволило встановити, що ці пінгвіни були не чорно-білого забарвлення, як сучасні види, а мали сірі і червоно-коричневі відтінки. Назва Inkayacu походить з мови кечуа, в якому Inka означає «імператор», yacu — «вода».
Elsornis – це рід енанціорнісових птахів. Відомий лише один вид – Elsornis keni. Elsornis жив у пізньому крейдяному періоді і відомий за частково зчленованим скам’янілим скелетом, знайденим у пустелі Гобі в Монголії.
Oraristrix – викопний рід сов, який жив наприкінці плейстоцену в Північній Америці. Скам’янілі рештки виду знайдені у смоляних ямах формації Ранчо Ла Бреа у місті Карпінтерія у штаті Каліфорнія, США. Пропорції крил та ніг вказують на наземний спосіб життя. Типовий вид – Oraristrix brea.
Talpanas lippa — вимерлий вид качок. Вперше він був описаний Ендрю Н. Іванюком (Andrew N. Iwaniuk), Сторрсом Л. Олсоном (Storrs L. Olson) та Хелен Ф. Джеймс (Helen F. James) у журналі Zootaxa у листопаді 2009 року. Це єдиний відомий представник роду Talpanas. Птах був ендеміком гавайського острова Кауаї, де викопні рештки були виявлені в печері Макаувахі, Маха’улепу. Вік кісток становить приблизно 6000 років (близько 4050 року до нашої ери).
Primoptynx poliotauros – викопний вид сов з вимерлої родини Protostrigidae з еоцену Північної Америки. Викопні рештки птиці виявлені в 1990 році в Вілвудській формації на півночі Вайомінгу, у відкладеннях, що датуються віком 55 млн років. Голотип складається з посткраніального скелету.
Aviraptor — викопний рід хижих птахів родини яструбових (Accipitridae), що існував в Європі у пізньому олігоцені (31-30 млн років тому). Викопні рештки птаха знайдено в Польщі (село Ямна Долішня на південному сході країни). Рід містить один вид, Aviraptor longicrus. Його назвали в 2020 році Джеральд Майр (Gerald Mayr) і Йорн Хурум (Jørn Hurum) на основі одного майже повного зразка. Назва роду походить від латинських слів avis, що означає «птах», і raptor, що означає «грабіжник», а назва виду походить від латинських слів longus, що означає «довгий», і crus, що означає «нога».