Paracrax — хижий нелітаючий птах 🦤 Вимерлий світ

Paracrax («близький до кракса») — рід вимерлих північноамериканських нелітаючих птахів пов’язаних з сучасними каріамами і вимерлими фороракосами (Phorusrhacidae). Належить до родини Bathornithidae (хоча деякі дослідження зближують його з сучасними каріамами або виносять за рамки ряду Cariamiformes). Paracrax — спеціалізований член цієї групи, бігаючий м’ясоїдний птах, як і його родичі з Південної Америки. Деякі види досягали величезних розмірів. Відомі з олігоцену.

Типовий вид роду — Paracrax antiqua. Типовий зразок, YPM 537, був зібраний у Weld County, штат Колорадо, у 1871 році. Автором знахідки був Отніел Чарльз Марш (Othniel Charles Marsh), який визначив її як свого роду індичку. Пізніше Пірс Бродкорб (Pierce Brodkorb) відніс її до Cracidae, а зрештою після цього Paracrax був віднесений до Bathornithidae. Матеріал, описаний раніше, як баклан «Phalacrocorax/Oligocrocorax», був ідентифікований як рештки Paracrax аntiqua.

З того часу були ідентифіковані ще два види: P. wetmorei та P. gigantea. Вони більш тісно пов’язані один з одним, ніж P. antiqua.

Більшість зразків були виявлені у формації Brule у Північній Дакоті. Вона датується рюпельським ярусом олігоцену і складається з річкових відкладів, притаманних багатій савани. Декілька великих груп ссавців відомі звідси, такі як носороги, ореодонти та гієдонти, які співіснували з нелітаючими птахами з родини Bathornithidae. Bathornis, можливий близький родич Paracrax, мабуть, віддавав перевагу більш вологим екосистемам, тоді як Paracrax походить із сухого середовища.

Paracrax відомий з різних матеріалів, таких як таз, кіль, елементи передніх кінцівок та коракоїд. Будова плеча відрізняється від близькоспорідненого Bathornis внутрішнім виростком, який був менш чітко піднятим, по відношенню до зовнішнього виростка. В цілому, можна припустити, що він мав пропорції аналогічні фороракосам, з пропорційно короткими крилами і великим довгим дзьобом.

Грудина досить пропорційна та неглибока, як у сучасних безкільових птахів. Вона має унікальні характеристики, що відрізняють її від грудини будь-якого іншого птаха (хоча трохи нагадує грудину сучасного гоацина (Opisthocomus hoazin)), що робить її легко ідентифіковною. P. аntiqua і P. gigantea були явно нелітаючими, оскільки були великими птахами, з занадто короткими передніми кінцівками та кілем, зокрема вони мали сильно звужені п’ясткові кістки. P. wetmorei, можливо, все ще був здатний до обмеженого польоту.

P. gigantea був дуже великим птахом, досягаючи висоти понад 2 метри, що робить його одним з найбільших представників родини Bathornithidae і однією з найвищих тварин у своєму середовищі.

Як і більшість Cariamiformes, в тому числі інші представники Bathornithidae, Paracrax був, ймовірно, наземним м’ясоїдним птахом. Це робить його схожим на своїх відоміших родичів — фороракосів (Phorusrhacos), великих безкрилих убивць. Paracrax – яскравий приклад співіснування великого нелітаючого хижого птаха з не менш великими хижими ссавцями, такими як Hyaenodon, Archaeotherium та Dinictis, з якими він, можливо, поділяв роль верховного хижака.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter