Paracrax — хижий нелітаючий птах 🦤 Вимерлий світ

Paracrax («близький до кракса») — рід вимерлих північноамериканських нелітаючих птахів пов’язаних з сучасними каріамами і вимерлими фороракосами (Phorusrhacidae). Належить до родини Bathornithidae (хоча деякі дослідження зближують його з сучасними каріамами або виносять за рамки ряду Cariamiformes). Paracrax — спеціалізований член цієї групи, бігаючий м’ясоїдний птах, як і його родичі з Південної Америки. Деякі види досягали величезних розмірів. Відомі з олігоцену.

Типовий вид роду — Paracrax antiqua. Типовий зразок, YPM 537, був зібраний у Weld County, штат Колорадо, у 1871 році. Автором знахідки був Отніел Чарльз Марш (Othniel Charles Marsh), який визначив її як свого роду індичку. Пізніше Пірс Бродкорб (Pierce Brodkorb) відніс її до Cracidae, а зрештою після цього Paracrax був віднесений до Bathornithidae. Матеріал, описаний раніше, як баклан «Phalacrocorax/Oligocrocorax», був ідентифікований як рештки Paracrax аntiqua.

*Paracrax* напав на пару *Osbornodon,* що полювали на стадо *Miohippus*.

З того часу були ідентифіковані ще два види: P. wetmorei та P. gigantea. Вони більш тісно пов’язані один з одним, ніж P. antiqua.

Більшість зразків були виявлені у формації Brule у Північній Дакоті. Вона датується рюпельським ярусом олігоцену і складається з річкових відкладів, притаманних багатій савани. Декілька великих груп ссавців відомі звідси, такі як носороги, ореодонти та гієдонти, які співіснували з нелітаючими птахами з родини Bathornithidae. Bathornis, можливий близький родич Paracrax, мабуть, віддавав перевагу більш вологим екосистемам, тоді як Paracrax походить із сухого середовища.

Paracrax відомий з різних матеріалів, таких як таз, кіль, елементи передніх кінцівок та коракоїд. Будова плеча відрізняється від близькоспорідненого Bathornis внутрішнім виростком, який був менш чітко піднятим, по відношенню до зовнішнього виростка. В цілому, можна припустити, що він мав пропорції аналогічні фороракосам, з пропорційно короткими крилами і великим довгим дзьобом.

Грудина досить пропорційна та неглибока, як у сучасних безкільових птахів. Вона має унікальні характеристики, що відрізняють її від грудини будь-якого іншого птаха (хоча трохи нагадує грудину сучасного гоацина (Opisthocomus hoazin)), що робить її легко ідентифіковною. P. аntiqua і P. gigantea були явно нелітаючими, оскільки були великими птахами, з занадто короткими передніми кінцівками та кілем, зокрема вони мали сильно звужені п’ясткові кістки. P. wetmorei, можливо, все ще був здатний до обмеженого польоту.

*Archaeotherium mortoni* вбив *Paracrax gigantea*, але пара *Hoplophoneus occidentalis* хоче вкрасти його здобич.

P. gigantea був дуже великим птахом, досягаючи висоти понад 2 метри, що робить його одним з найбільших представників родини Bathornithidae і однією з найвищих тварин у своєму середовищі.

Як і більшість Cariamiformes, в тому числі інші представники Bathornithidae, Paracrax був, ймовірно, наземним м’ясоїдним птахом. Це робить його схожим на своїх відоміших родичів — фороракосів (Phorusrhacos), великих безкрилих убивць. Paracrax – яскравий приклад співіснування великого нелітаючого хижого птаха з не менш великими хижими ссавцями, такими як Hyaenodon, Archaeotherium та Dinictis, з якими він, можливо, поділяв роль верховного хижака.

Представники ряду Cariamiformes: *Bathornis veredus; Bathornis grallator*; *Qianshanornis rapax*; *Strigogyps dubius; Dynamopterus (=Idiornis) tuberculata; Elaphrocnemus phasianus;* *Paracrax gigantea*.

Скам’янілості

Повна права плечова кістка *Paracrax wetmorei* F:A.M. No42998, типовий екземпляр.

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter