Повернемо вимерлих тварин до життя
Eopelecanus — вимерлий рід пеліканів з формації Біркет-Карун у Ваді-ель-Хітан в Єгипті, що датується пізнім еоценом. Голотип, права гомілка, виявлена в 2008 році, є найдавнішим на сьогоднішній день свідченням існування пеліканів. Типовий і єдиний відомий вид — E. aegyptiacus.
Consoravis1 — викопний рід птахів із родини Morsoravidae, який існував на території сучасної Північної Америки в часи раннього еоцену. Типовий вид — Consoravis turdirostris, описаний у 2025 році.
Aeviperditus — вимерлий рід горобцеподібних птахів (Passeriformes), що жив у середньому міоцені на території сучасної Нової Зеландії. Єдиним відомим видом є Aeviperditus gracilis, описаний у 2025 році з місцевості Сент-Батанз (St Bathans) у Центральному Отаго. Вважається найдавнішим представником або близьким родичем родини Ptilonorhynchidae (наметникові, або альтаночницеві), який мешкав за межами Австралії.
Coua berthae — вимерлий вид зозулеподібних птахів з роду Coua родини зозулевих (Cuculidae), що був ендеміком Мадагаскару. Це був найбільший представник свого роду.
Patagorhacos — вимерлий рід середньорозмірних фороракосових з раннього міоцену Патагонії. Наразі відомий лише один вид Patagorhacos terrificus, представлений двома дуже фрагментарними зразками: один належить до задньої частини черепа, а інший — до дистального кінця кістки ноги. Він був описаний разом із сучасним йому нандувим Opisthodactylus horacioperezi.
Tadorna rekohu — вимерлий вид галаза, який був ендемічним для островів Чатем і був тісно пов’язаний з галагазом мінливим (Tadorna variegata) з Нової Зеландії. Він вимер після заселення островів моріорі близько 1500 року.
Chloephaga dabbenei — вимерлий вид роду Chloephaga, що мешкав в Аргентині в епоху плейстоцену.
Paakniwatavis — рід вимерлих водоплавних птахів з раннього еоцену формації Грін-Рівер у штаті Вайомінг, США. Рід містить єдиний вид, P. grandei, відомий за частковим скелетом з черепом.
Tologuica — вимерлий рід фазанових (Phasianidae) птахів. Рештки двох видів, що належать до роду, T. aurorae і T. karhui, були знайдені в середньоміоценових породах формації Оошин, в Монголії.
