Повернемо вимерлих тварин до життя
Dicrocerus (його назва по-грецьки означає «вилчастий ріг») — вимерлий рід оленів, що жив у середньому та верхньому міоцені (близько 14 – 6 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі та Азії. Dicrocerus, ймовірно, походив з Азії, з регіону, де, як вважають, виникли і еволюціонували справжні олені. Він населяв ліси в помірному поясі, а в Європі був типовим для міоцену (15-5 млн років тому). Dicrocerus вимер на початку пліоцену, не залишивши нащадків.
Bothriodon — вимерлий парнокопитний ссавець з родини Anthracotheriidae відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену, його рештки були знайдені в Азії, Європі та Північній Америці. Тварина була розміром приблизно з велику свиню, сягаючи ваги понад 199 кг.
Палеолама (Palaeolama, букв. «давня лама») — вимерлий рід верблюжих (Camelidae) із триби Lamini, який існував з пізнього пліоцену до раннього голоцену (від 1,8 до 0,011 млн років). Його ареал простягався від Північної Америки до міжтропічного регіону Південної Америки.
Odobenocetops – рід вимерлих ссавців з підряду зубастих китів, єдиний у родині Odobenocetopsidae. Викопні рештки знайдені на території Перу та Чилі у верхньоміоценових (11,62-5,33 млн років тому) відкладах. Відрізнялися своїми незвичайними іклами.
Arktocara – вимерлий рід річкових дельфінів з олігоценової епохи Аляски, що містить один вид – A. yakataga. Він був виявлений у пластах віком 25 мільйонів років близько 60-ї паралелі північної широти, що робить його, мабуть, найстарішим відомим представником краун-групи зубастих китів і найпівнічнішим виявленим річковим дельфіном. Він був членом нині вимерлої родини Allodelphinidae, разом з родами Allodelphis, Goedertius, Ninjadelphis та Zarhinocetus.
Arvernoceros — вимерлий парнокопитний ссавець, що належить до оленевих (Cervidae). Він жив між верхнім пліоценом і нижнім плейстоценом (близько 3,2 – 1,2 мільйона років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі та Азії.
Lagomeryx – рід доісторичних копитних, які мешкали в Євразії від нижнього до середнього міоцену. Скам’янілі рештки були знайдені в Європі та Азії.
Megalochoerus – вимерлий рід великих і довгоногих свиней з міоцену Африки. Родова назва тварини буквально означає «гігантська свиня».
Phiomicetus anubis — викопний вид китів із родини Protocetidae, які жили від 43 до 42 мільйонів років тому в середньому еоцені на території нинішнього Єгипту. Рештки тварини були видобуті із Фаюмської западини. Він мав потужні щелепи і великі зуби, які дозволяли б йому полювати і рвати велику здобич.
Achaenodon – вимерлий парнокопитний ссавець, що можливо, належав до елоїдів (Helohyidae). Він мешкав у середньому-верхньому еоцені (близько 43-39 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці.