Pelorocephalus — темноспондил з тріасу 🦤 Вимерлий світ

Pelorocephalus (в перекладі з грецької означає “жахлива голова”) — рід вимерлих чигутізавридових темноспондильних батрахоморфів (базальних “земноводних”), відомий з пізнього тріасу (карній) формації Качеута басейну Куйо та формації Ішигуаласто басейну Ішигуаласто-Вілья-Уніон, обидві на північному заході Аргентини.

Повністю водний пелороцефал належав до родини чигутизаврів (Chigutisauridae) — однієї з небагатьох родин темноспондильних земноводних, які пережили тріасове вимирання. Чигутізаври були обмежені суперконтинентом Гондваною (Південна Америка, Африка, Австралія, Індія, Антарктида).

В даний час визнано три дійсних види. Типовим видом є Pelorocephalus mendozensis, названий Кабрерою (Cabrera) в 1944 році. Назва виду вказує на його походження з провінції Мендоса. Голотип – DVPMP no. 44, VII-5-1, череп.

Pelorocephalus tenax був названий Русконі (Rusconi) як вид Chigutisaurus в 1949 році і віднесений до Pelorocephalus в 1999 році. Видове позначення означає “чіпкий”. Голотип – MCNA 2752, череп з хребцями.

Pelorocephalus cacheutensis був названий Русконі в 1953 році як ще один вид Chigutisaurus і переведений до Pelorocephalus разом з Pelorocephalus tenax. Видове позначення відноситься до місцезнаходження Качеута. Голотип – MCNA 2966, череп, нижня щелепа та права плечова кістка.

Четвертий вид Pelorocephalus ischigualastensis був названий в 1975 році Жозе Фернандо Бонапартом (José Fernando Bonaparte) на честь формації Ішигуаласто, в якій він був знайдений. Його голотип – череп MCZ 4299. Він має низьку якість, і тому вид вважається nomen dubium.

Вид Pelorocephalus tunuyanensis був названий Русконі в 1948 році як Chigutisaurus tunuyanensis на основі зразка MCNA 2660, що складається з двох фрагментів черепа, але з тих пір вважається молодшим синонімом Pelorocephalus mendozensis.

Найбільші особини перевищували сто сім сантиметрів у довжину.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter