Sillosuchus — рід шувозавридових попозавридових архозаврів, які жили в Південній Америці в період пізнього тріасу. Шувозавриди (Shuvosauridae) — незвичайна родина рептилій, що належать до групи Poposauroidea. Хоча їхні найближчі сучасні родичі — крокодили, вони були двоногими та легкоброньованими, з стегнами та черепом, схожими на динозаврові. Судячи з відомих решток черепа членів родини, таких як Effigia, деякі з них були беззубими і, ймовірно, дзьобатими травоїдними.
Зразок голотипу Sillosuchus, PVSJ 85, є частковим скелетом, знайденим у відкладеннях формації Іскігуаласто, члена Cancha de Bochas в басейні Іскігуаласто-Вілла Юніон на північному заході Аргентини. До складу скелету входять різні хребці, ребра та тазові (стегнові) кістки. Разом з ним знайшли також плечовий пояс, плечову кістку та часткові великогомілкові кістки, але з якихось причин ці зразки не віднесли до голотипу.
Родова назва віддає честь доктору Вільяма Сіллу (Dr. William Sill), а suchus походить від грецького слова, що означає «крокодил». Видова назва, longicervix, відноситься до подовжених шийних хребців роду. Пізніші дослідження показали, що, хоча шия Sillosuchus була довгою в порівнянні з більшістю псевдозухій, ця риса була нормою для шувозавридів. Реконструкція скам’янілості була представлена в 2008 році Національним університетом Сан-Хуана в Аргентині, як вшанування доктора Вільяма Дадлі Сілли, який був важливим популяризатором палеонтології в Сан-Хуані. Sillosuchus — єдиний названий рід двоногих попозавроїдів, відомий на даний момент за межами Північної Америки. Інші двоногі попозавроїди включали споріднених шувозавридів Shuvosaurus і Effigia, а також м’ясоїдного Poposaurus.
Особина Sillosuchus, якій належав оригінальний екземпляр, мала довжину приблизно 3 м, хоча, можливо, особини цього роду виростали до 9-10 метрів у довжину. На це вказує зразок PVL 2267 – гігантський ізольований шийний хребець, що раніше помилково відносили до Saurosuchus, далекого родича Sillosuchus. Його довжина – 20 см, коли хребці голотипу досягають довжини всього в 8 см. Цілком можливо, що зразок належить іншому виду силозуха. Можна вважати, що Sillosuchus був однією з найбільших наземних псевдозухій (архозаврів крокодилової лінії).
Sillosuchus має низку унікальних рис. Його хребці мають великі заглиблення з боків, що дозволило відокремити PVL 2267 від заврозуха. Сідничні кістки зрослися разом та сплюснуті дорсально. Це відрізняє його від інших шувозаврид, в основному їх тази майже не відрізняються.
Sillosuchus походить з формації Іскігуаласто (Ischigualasto Formation), яка була домом для багатьох тріасових тварин. Під час тріасового періоду вона була посушливим місцем з водоймами, що пересихали. Біля них росли посухостійкі папороті, якими харчувалися зграї силозухів та пізанозаврів (Pisanosaurus), стада етозауроїдів (Aetosauroides), гіперодапедонів (Hyperodapedon), ішігуаластій (Ischigualastia) та джачалерій (Jachaleria). На них полювали заврозухи (Saurosuchus), псевдочампси (Pseudochampsa) і протерочампси (Proterochampsa) та перші динозаври – еораптори (Eoraptor) і герреразаври (Herrerasaurus). Також в Іскігуаласто мешкали синапсиди чинікодон (Chiniquodon) та екзеретодон (Exaeretodon), динозавр панфагія (Panphagia), амфібія пелороцефал (Pelorocephalus).
Скам’янілості
Джерела
- https://twitter.com/serpenillus/status/926108812498690048
- https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Sillosuchus_size.png
- https://extinct-animals.fandom.com/ru/wiki/Силлозух
- http://masahatto2.p2.bindsite.jp/pg293.html
- https://en.wikipedia.org/wiki/Sillosuchus
- http://www.prehistoric-wildlife.com/species/s/sillosuchus.html