Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Пірораптор (лат. Pyroraptor) – рід динозаврів із ряду ящеротазових, підряду тероподів, родини Dromaeosauridae. Жив в Західній Європі в кінці крейдяного періоду, 70 млн років тому. У родині Dromaeosauridae займає невизначений стан, що пов’язано з неповнотою виявлених викопних решток.
Saivodus – це рід великих вимерлих акул-ктенакантів, який був одним із головних хижаків раннього карбонового періоду (Міссісіпій, 335-340 мільйонів років тому). Відомі також знахідки Saivodus і з пермського періоду. Ктенаканти – далекі родичі сучасних акул, котрі протягом пізнього міссісіпію досягли своєї найбільшої диверсифікації у всьому світі. Для цих акул характерними є два спинних плавці, з великими шипами. Власне, за плавниковим шипом групу і було описано, більшість представників також відомі по плавникових шипах.
Tamarro — рід динозаврів-тероподів з родини троодонтиди (Troodontidae), що жив на території сучасної Іспанії в кінці крейдяного періоду. Представлений єдиним видом — Tamarro insperatus. Назва роду утворена від tamarro (також gambosi) — назви невеликої, невловимої істоти з каталонського фольклору. Назва виду на латині означає «несподіваний». За словами дослідників, які описали динозавра, видова назва вказує на те, що відкриття представника родини Troodontidae на території Європи було несподіванкою для палеонтологів.
Heliophyllum – вимерлий рід коралів, які існували переважно в девоні. Heliophyllum відноситься до ряду Rugosa, і його можна називати роговими коралами. Рід мав широке поширення. Викопні залишки описані з відкладень Афганістану, Австралії, Австрії, Канади (провінції Північно-Західні території та Онтаріо), Чеської Республіки, Німеччини, Казахстану, Монголії, Російської Федерації, Іспанії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки (штати Аляска, Індіана, Айова, Кентуккі, Нью-Йорк та Огайо).
Jaekelopterus — гігантський евриптерид. Довжина оцінюється в 2,5 м. Це одне з двох найбільших відомих членистоногих (друге — гігантська Arthropleura, хоча, яка тварина була більшою, незрозуміло). Другий за величиною евриптерид — Pterygotus. Типовий вид — Jaekelopterus rhenaniae («крило Отто Єкеля з Рейнської області»).
Microbrachis (“мала рука”) – вимерлий рід лепоспонділових амфібій з пізньокарбонової-ранньопермської формації Кладно Чеської Республіки. Мікробрахіс був видовженою істотою, схожою на саламандру, довжиною близько 15 сантиметрів із понад 40 хребцями замість середніх 15–26 у сучасних саламандр. Він мав маленькі кінцівки, і, ймовірно, плавав, звиваючись з боку в бік, як це роблять риби.
Askeptosaurus — рід вимерлих морських плазунів із ряду талатозавров (Thalattosauria) підкласу діапсид. Ймовірно, довжина Askeptosaurus становила 2 м, вага — близько 45 кг. Череп низький, з подовженою заочноямковою частиною. Очі великі, захищені склеротичними кільцями. Передпліччя і гомілки сильно вкорочені.
Telephina – рід незвичайних ордовицьких трилобітів із ряду проетід (лат. Proetida). Telephinidae – це родина пелагічних трилобітів, що мали 9-10 сегментів тораксу, з великими ширококутними очима, що займали більшу частину вільних щік та спрямованими донизу лицьовими колючками. Родина відома протягом усього ордовику і проживала у глибокій воді по всьому світу.
Barbourofelis – вимерлий рід великих котовидих хижих ссавців родини Barbourofelidae (несправжніх шаблезубих котів). Рід був ендемічним для Північної Америки та Євразії часів міоцену та зник в тортонському віці, таким чином він існував з 17 до 7,3 млн. років.
Augustaburiania vatagini — вимерлий вид морських діапсидних рептилій родини Tanystropheidae ряду Проторозаври (лат. Protorosauria). Вид існував у тріасовому періоді в Європі. Описаний у 2011 році російським палеонтологом А.Г.Сенніковим. Augustaburiania є найдавнішим відомим представником родини, мешкав 251-247 млн років тому.