Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Urocordylus — вимерлий рід нектридових тетраподоморфів. Це типовий рід родини урокордилів (Urocordylidae). Викопні рештки були знайдені в Ірландії та датуються вестфальською стадією пізнього карбону. Загальна довжина становила близько 200 мм, але череп був лише близько 33 мм завдовжки.
Fejfarictis — вимерлий рід котовидих (Felimorpha), єдиним описаним видом якого є Fejfarictis valecensis. Голотип і єдиний відомий викопний матеріал — це горизонтальний відросток лівої нижньої щелепи, в якому відсутня невелика передня частина і майже весь вертикальний відросток. Збереглися p4-m2, альвеоли p1-p3 і частина іклової альвеоли. Зразок походить з місцезнаходження Valeč-Šibeniční Vrch на південно-східному краю Доуповських гір. Науковий опис роду був зроблений у 2024 році.
Poekilopleuron — рід тетанурових динозаврів, які жили в середньому баті юрського періоду, приблизно 168-166 мільйонів років тому. Рід відомий під багатьма різними варіантами написання, однак лише один з них, Poekilopleuron, є правильним. Типовий вид — P. bucklandii, названий на честь Вільяма Бакленда (William Buckland). Наразі відомо мало матеріалу, оскільки голотип був знищений під час Другої світової війни, хоча багато зліпків матеріалу все ще існують.
Ticinosuchus — вимерлий рід зухієвих (Suchia) архозаврів з середнього тріасу (анізій — ладиній) Швейцарії та Італії. Єдиний вид роду — Ticinosuchus ferox. Родова назва означає “тічинський крокодил” через його походження зі швейцарського кантону Тічино.
Balanerpeton — вимерлий рід темноспондилових амфібій з візейського віку раннього карбону. За оцінками, досягав до 43,4 см у довжину. Типовий вид — Balanerpeton woodi.
Ptychoceratodus — вимерлий рід дводишних риб, що жив від раннього тріасу до середньої юри. Його встановив Отто Якель (Otto Jaekel) для одного виду (P. runcinatus), перенесеного з роду Ceratodus. Типовим видом є P. serratus з середнього тріасу Швейцарії та Німеччини.
Riojavenatrix — рід спинозавридних тероподів з ранньокрейдової групи Енсісо з Ла-Ріохи, Іспанія. Типовий вид — Riojavenatrix lacustris. Riojavenatrix представляє один з п’яти відомих таксонів спинозаврів з Піренейського півострова, іншими є Camarillasaurus, Iberospinus, Protathlitis і Vallibonavenatrix.
Franconiasaurus — вимерлий рід базальних плезіозавроїдних плезіозаврів з ранньої юри Німеччини. Рід містить один вид, F. brevispinus, відомий за двома добре збереженими тривимірними скелетами.
Ampyx — ордовиксько-силурійський рід асафідних трилобітів родини Raphiophoridae. Види Ampyx характеризуються трьома видовженими шипами на головному щиті, по одному шипу на кожній вільній щоці та одним шипом, що виходить з глабелли.
