Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка
Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Soliclymenia – рід амонітів з пізнього девону з родини Glatziellidae ряду Clymeniida. Вид S. paradoxa мав незвичайну раковину у формі трикутника. Крім цього виду відомо ще декілька родів амонітів з трикутними раковинами, зокрема: Kamptoclymenia, Trigonoshumardites і Trigonogastrioceras. Були широко поширеними в тропічних морях девону, знахідки відомі з Північної Америки, Азії, Північної Африки та Європи.
Paramys (лат., буквально – “як миша”) – рід вимерлих ссавців із ряду гризунів (Rodent), що жили від пізнього палеоцену до раннього олігоцену (56,8-33,9 млн років тому) на території Північної Америки і Європи. Це один з найбільш ранніх відомих родів гризунів. Він співіснував з Thisbemys, подібним гризуном, таким чином відсилаючи до історії про Пірама та Тібе.
Тераторніс (Teratornis) — викопний рід яструбоподібних птахів родини Teratornithidae, що існував в Північній Америці впродовж плейстоцену. Численні викопні рештки птаха знайдено в американських штатах Каліфорнія, Невада, Аризона, Орегон, Юта і Флорида, хоча більшість із них – із каліфорнійських смоляних ям La Brea. Всі залишки, за винятком одного часткового скелета з Leisey Shell Pit поблизу гавані Шарлотта, штат Флорида (що датується раннім плейстоценом та може представляти інший вид або підвид) походять з пізнього плейстоцену, причому наймолодші рештки датуються межею плейстоцен-голоцен.
Menefeeceratops (назва означає «рогате обличчя з формації Менефі») – рід цератопсидних динозаврів із формації Менефі у штаті Нью-Мексико, США. Типовий і єдиний вид – Menefeeceratops sealeyi, який названий на честь крейдяних порід формації Менефі, де були знайдені скам’янілості, та на честь Пола Сілі (Paul Sealey) – наукового співробітника Музею природознавства та науки Нью-Мексико, який їх відкрив.
Кліматіус (лат. Climatius) – рід акантод з родини Climatiidae ряду Climatiiformes, що існував з кінця силурійського періоду до закінчення нижнього девону (423,0-393,3 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Європі, Північній і Південній Америках.
Meizonyx — рід вимерлих плейстоценових гігантських лінивців з родини Megalonychidae. Описано єдиний вид, Meizonyx salvadorensis, рештки представників якого виявлені тільки на території Сальвадору (відкладення в районі Барранка-дель-Сісіміко).
Typhloesus wellsi – загадкова вимерла тварина, що жила в середньому карбоні (близько 300 мільйонів років тому). Її викопні рештки були виявлені в вапняку Ведмежої ущелини (Bear Gulch Limestone) в Монтані, США.
Mazothairos enormis (лат.) – вид древніх вимерлих комах з неповним перетворенням з родини Homoiopteridae ряду Palaeodictyoptera. Єдиний відомий вид роду Mazothairos. Рештки цих комах знайдені у відкладеннях кам’яновугільного періоду палеозойської ери в штаті Іллінойс (США).
Tullimonstrum gregarium, в просторіччі відомий як Tully Monster, був м’якотілим хребетним, яке жило в неглибоких тропічних прибережних водах каламутних лиманів протягом кам’яновугільного періоду, близько 300 мільйонів років тому. Зразки тварини були знайдені тільки в формації річки Мейсон-Крік, штат Іллінойс. Там же зустрічаються рештки інших тварин, що зберігаються лише у виняткових умовах, в тому числі медуз, мальків риб та ікри. До 2016 року його класифікація була невизначеною: різні інтерпретації відносили його до молюсків, членистоногих, конодонтів або до одного з численних типів червів.
Оленоід (лат. Olenoides) – трилобіт з ряду Corynexochida, відомий з кембрійського періоду. Назва походить від імені героя давньогрецької міфології Оленоса (грец. Ὄλενος), перетвореного на камінь разом зі своєю дружиною Летеєю. Слово Olenus було використане для назви цього роду трилобітів у 1827 році, а суфікс –oides (“схожий”) був доданий пізніше.