
Megactenopetalus — вимерлий рід риб-петалодонтів, що жив з кінця ранньої до пізньої пермі. Відомий за єдиним видом — M. kaibabanus.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.

Megactenopetalus — вимерлий рід риб-петалодонтів, що жив з кінця ранньої до пізньої пермі. Відомий за єдиним видом — M. kaibabanus.

Mystipterus — доісторичний кріт, що мешкав на території сучасної Північної Америки в олігоцені-міоцені. Відомий здебільшого лише за нижньою щелепою, довжина його тіла оцінюється лише близько 7 сантиметрів від носа до хвоста.

Furcatoceratops — рід центрозаврових цератопсидних динозаврів з пізньокрейдової формації Джудіт-Рівер в штаті Монтана. Типовий вид — Furcatoceratops elucidans.

Protophasma — вимерлий рід лускокрилих комах з кам’яновугільного періоду Європи та Північної Америки. Родове ім’я означає “перший фантом”.

Watongia — вимерлий рід варанопідів, відомий із середньої пермі в Оклахомі. Описано лише один вид — Watongia meieri, з формації Чикаша.

Megasiphon — рід асцидій (Ascidiacea) з кембрійських відкладень штату Юта, США. Типовий вид — Megasiphon thylakos. Це найстарший представник асцидій та перша знахідка асцидії зі збереженими м’якими тканинами. Вік Megasiphon становить біля 500 мільйонів років.

Tuzoia — вимерлий рід великих двостулкових членистоногих, що мешкали в морях на території сучасної Північної Америки, Австралії, Китаю, Європи та Сибіру. Відомі з раннього та середнього кембрію. Великий куполоподібний панцир досягав довжини 180 міліметрів, що робить їх одними з найбільших відомих кембрійських членистоногих. Родове ім’я походить від назви гори Тузо в Канадських Скелястих горах.

Huracan — вимерлий рід агріотеринових айлуроподів з неогенового періоду, скам’янілості якого знаходять у Північній Америці та Східній Азії. На відміну від свого сучасного родича гігантської панди (Ailuropoda melanoleuca), яка спеціалізується на бамбуці, Huracan був гіперхижаком, який пристосувався до швидкого пересування.

Eoarctos — вимерлий рід арктоїдних хижаків, відомий від пізнього еоцену до раннього олігоцену Північної Дакоти та Небраски. Представлений кількома рештками, найпомітнішою з яких є майже ідеально збережений скелет великого самця. За статурою і розмірами він був порівнянний з ількою (Pekania pennanti) або невеликим єнотом-полоскуном (Procyon lotor), з приблизною масою тіла 4,3 кг. Він характеризувався різноманітними адаптаціями, які вказують на поєднання наземної і деревної локомоції. Найбільш помітною особливістю Eoarctos є унікальний зубний ряд з масивними премолярами і гіпохижими молярами, а також міцна нижня щелепа. Це вказує на те, що він харчувався здобиччю з твердим панцирем, що, можливо, робить його найдавнішим відомим молюскоїдним хижим (Carnivora).

Melanedaphodon — рід едафозаврових синапсидів, що мешкали в Північній Америці в епоху пізнього карбону. Декілька анатомічних ознак Melanedaphodon інтерпретуються як пристосування до всеїдності та травоїдності з низьким вмістом клітковини.