Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка
Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Metamynodon — це вимерлий рід носорогів-амінодонтів, який мешкав у Північній Америці та Азії з пізнього еоцену до раннього олігоцену, хоча сумнівне включення M. mckinneyi могло розширити їх ареал до середнього еоцену. Різні види були великими, демонструючи напівводні пристосування, подібні до сучасних бегемотів, попри їх більшу спорідненість з носорогами.
Iniopteryx — вимерлий рід хрящових риб, представник Iniopterygiformes. Походить з пенсильванської епохи кам’яновугільного періоду, приблизно 300 мільйонів років тому. Їхні скам’янілості були знайдені в Північній Америці, переважно у двох штатах: Огайо та Монтані. Загалом про цей рід відомо дуже мало.
Platytholus — вимерлий рід пахіцефалозаврових динозаврів з пізньокрейдової (маастрихтської) формації Хелл-Крік у США. Рід містить єдиний вид, P. clemensi, відомий за частковим черепом.
Sinopa — рід гієнодонтидних ссавців із родини Sinopidae, які жили в Північній Америці та Азії протягом раннього та середнього еоцену.
Beesiiwo — рід гіперодапедонтинових ринхозаврів з пізньотріасової формації Попо-Агі (Popo Agie) в Західному Вайомінгу. Типовим і єдиним видом є B. cooowuse. Він відомий за чотирма зразками, що складаються з фрагментів лівої та правої верхньої щелепи, а також фрагмента лівої зубної кістки.
Amebelodon — рід вимерлих хоботних, що належать до родини Амебелодонтових (Amebelodontidae), або так званих лопатозубих. Найяскравішою ознакою цієї тварини є її нижні бивні, вузькі, витягнуті та чітко сплющені, причому ступінь сплющення у різних видів варіюється. В даний час до цього роду, який був ендеміком Північної Америки, відносять два достовірних види.
Ramoceros — вимерлий рід парнокопитних родини Вилорогові (Antilocapridae), ендемік середнього міоцену (кларенду) Північної Америки.
Barbouromeryx — вимерлий парнокопитний ссавець, що належав до родини дромомерицид (Dromomericidae). Типовий вид — Barbouromeryx trigonocorneus. Він жив у нижньому міоцені (близько 20 – 15 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці.
Nipponites — вимерлий рід гетероморфних амонітів. Черепашки ніппонітів (переважно N. mirabilis) сформовані вигинами U-подібної форми, що призводить до появи одних з найхимерніших панцирів, які можна побачити серед амонітів.
Listracanthus — рід вимерлих хрящових риб (Chondrichthyes) з невизначеною спорідненістю. Види Listracanthus відомі насамперед завдяки своїй величезній, схожій на пір’я, зубчастій лусці. Окремі її елементи сягали до десяти сантиметрів в довжину. Лусочки мали велику головну колючку, від якої з боків відходили другорядні колючки, подібні до борідок пера. Listracanthus вперше з’явився в пізньокам’яновугільних шарах Північної Америки, і врешті-решт зник зі скам’янілостей десь у ранньому тріасі.