Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Азія Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Nagatitan — вимерлий рід динозаврів зауроподів-еугелоподид, відомий із формації Хок-Круат у Таїланді, що датується ранньою крейдою (апт-альб). Рід включає єдиний вид, Nagatitan chaiyaphumensis, відомий за частковим скелетом. Nagatitan — великий зауропод, з приблизною довжиною тіла 27 метрів і масою приблизно 27 тонн. Це робить його найбільшим динозавром, знайденим з Південно-Східній Азії.
Liaoxipterus — рід вимерлих птерозаврів, що належав до групи Pterodactyloidea і мешкав у ранньокрейдяний період на території сучасного Китаю. Єдиним описаним видом є Liaoxipterus brachyognathus.
Morewites — вимерлий рід гетероморфних амонітів з родини Nostoceratidae, описаний японським палеонтологом Ясунарі Сігета (Yasunari Shigeta) у 2014 році. Рештки молюска були знайдені на острові Хоккайдо у відкладах кампанського ярусу верхньої крейди. Типовий та єдиний вид — Morewites sakakibarai.
Sinocyamodus — вимерлий морський плазун з ряду Placodontia. Він жив на початку верхнього тріасу (карній, приблизно 225 мільйонів років тому), а його скам’янілості було знайдено в Китаї. Типовий та єдиний вид — Sinocyamodus xinpuensis. Цей рід став першим плакодонтом, виявленим у східній частині Тетису, що спростувало традиційні уявлення про те, що ця група була поширена виключно у західній його частині.
Pygmaclypeatus — рід трилобітоподібних членистоногих із кембрійської біоти Ченцзян на півдні Китаю. Типовий вид — Pygmaclypeatus daziensis.
Nanaimoteuthis — рід вимерлих головоногий з надряду Octopodiformes, знайдений у відкладах пізнього крейдяного періоду в Канаді та Японії. Про нього відомо лише з окремих знахідок дзьобів. Вид N. haggarti, ймовірно, був одним із найбільших головоногих, що коли-небудь існували, з приблизною довжиною 7–19 метрів.
Dibothrosuchus — рід сфенозухій, групи базальних крокодиломорфів, до якої входять крокодили та їхні найближчі родичі. Він відомий за кількома частковими скелетами та черепами. Ці скам’янілості були знайдені в породах нижнього юрського періоду (нижній плієнсбахський, вік близько 186 мільйонів років) у провінції Юньнань, Китай. Dibothrosuchus був невеликим наземним крокодиломорфом, який, ймовірно, мав гострий слух, а отже, був, мабуть, гучною твариною, як і сучасні крокодили.
Urokodia — вимерлий рід морських членистоногих з раннього кембрію. Єдиним відомим видом є Urokodia aequalis, знайдений у сланцях Маотяньшань у Китаї. Його опис базується на близько 15 екземплярах.
Fortiforceps — вимерлий рід морських мегахейрових членистоногих кембрійського періоду, відомий за знахідками з біоти Ченцзян у провінції Юньнань, Китай. Вперше описаний Хоу (Hou) та Бергстремом (Bergström) у 1997 році, а переописаний — у 2020 році. Типовий та єдиний вид — Fortiforceps foliosa.
