Bataspis — рід вимерлих безщелепних риб з класу Galeaspida, що існував у ранньому девоні на території сучасної провінції Юньнань, Китай. Типовий та єдиний вид — Bataspis crux.
Рід описаний у 2026 році групою вчених на чолі з Сіньюанем Меном (Xinyuan Meng) за матеріалами з формації Сішаньцунь. Тварина відома завдяки унікальній будові головного щита, бічні відростки якого нагадують крила кажана. Вони, за результатами гідродинамічного моделювання, забезпечували їй одні з найкращих гідродинамічних характеристик серед усіх відомих галеаспід.
Родова назва Bataspis походить від англійського слова bat («кажан») — через подібність форми кутових відростків головного щита тварини до перетинчастих крил кажанів. Видова назва crux утворена від латинського слова crux («хрест»). Воно також через давньоскандинавську та давньоанглійську мови дало початок дієслову to cruise («крейсувати», «рухатися з боку в бік»). Видова назва — натяк на передбачувану здатність тварини ефективно планерувати чи «крейсувати» у товщі води.
Голотип виду, зразок IVPP V30969 (майже повний головний щит зі своїм контрвідбитком), був знайдений поблизу міста Цюйцзін, у районі Цілінь провінції Юньнань, Китай. Матеріал походить із формації Сішаньцунь (групи Цуйфеншань), що датується раннім девоном. Зразок зберігається в колекції Інституту палеонтології хребетних та палеоантропології (IVPP) в Пекіні.
Bataspis crux — риба середнього розміру. Головний щиток голотипу та єдиного відомого екземпляра має максимальну довжину 49,6 мм, а довжину по середній лінії — 45,8 мм. Передбачається, що максимальної ширини головний щиток досягає між кінчиками рогових відростків. Ця довжина, виходячи з двобічної симетрії, оцінюється в 143 мм. Ростральний край гладкий, з помірною кривизною. Головний щиток виступає в задньо-бічному напрямку у вигляді пари рогових відростків, а в задньому напрямку — у вигляді пари внутрішніх рогових відростків.
Найпомітнішою рисою Bataspis є будова кутових виростів голови. Кутові відростки шпилеподібні, спрямовані назад і в сторони. Внутрішні кутові відростки лопатеподібні, спрямовані назад, дещо більші за кутовий відросток. Кут між обома відростками перевищує 90°, через що вони мають серпоподібну форму. Край щита між кутовим і внутрішнім кутовим відростками — зазубрений. Ростральний край щита — дугоподібний, без рострального кута чи рострального відростка. Це є унікальним поєднанням ознак серед галеаспід. Ростральний край щита безпосередньо переходить у крилоподібні кутові відростки.
Медіальний дорсальний отвір щілиноподібний, дуже видовжений (співвідношення довжини до ширини перевищує 6), з майже паралельними зазубреними бічними краями. Його задній край майже на одному рівні з центрами очних отворів, а середня частина опукла допереду. Очні отвори великі, округлі, розташовані дорсально (на верхній поверхні щита). Тім’яний отвір невеликий, округлий, розташований позаду заднього краю очних отворів. Система сенсорних каналів типова для еугалеаспідоформ, з трьома парами бічних поперечних каналів та залишками медіального поперечного каналу.
Філогенетичний аналіз розмістив Bataspis у складі родини Tridensaspidae, як сестринський таксон до клади, що об’єднує роди Pterogonaspis і Tridensaspis. Разом з родом Falxcornus Bataspis є одним з найдавніших відомих представників родини Tridensaspidae.
Для оцінки функціонального значення незвичної форми головного щита автори дослідження застосували методи обчислювальної гідродинаміки. Результати показали, що завдяки крилоподібному поперечному перерізу кутових відростків головний щит Bataspis crux забезпечував пасивне утворення підіймальної сили при низькому лобовому опорі у широкому діапазоні кутів атаки.
Отримане співвідношення підіймальної сили до опору виявилося найвищим серед усіх досліджених галеаспід, а також перевершувало аналогічні показники інших груп безщелепних стовбурових щелепноротих. На основі цих результатів автори роблять висновок, що Bataspis crux вів активний спосіб життя, використовуючи форму головного щита для економного планерування в товщі води.
Відкриття Bataspis показує, що відсутність гнучких парних плавців не обмежувала екологічну різноманітність та локомоторні можливості галеаспід та інших груп безщелепних стовбурових щелепноротих, а конвергентне еволюціонування гідродинамічно ефективних форм тіла спостерігалося серед різних неспоріднених груп девонських безщелепних риб.
Скам’янілості
