Micropholis

Час існування:
Місце проживання: ,

Micropholis — вимерлий рід дисорофоїдних темноспондилів. Скам’янілості були знайдені в зоні скупчення Lystrosaurus в басейні Кару в Південній Африці і датуються індським віком (ранній тріас). Рештки відомі також були з нижньої фремувської формації в Антарктиді. Micropholis — єдиний постпермський дисорофоїд і єдиний дисорофоїд у сучасній південній півкулі, яка в часи об’єднаної Пангеї була Гондваною.

Micropholis був одним з перших дисорофоїдів, названих англійським палеонтологом Томасом Хакслі (Thomas Huxley) в 1859 році на основі часткового черепа. Родова назва від грецьких слів “mikros” — “малий” і “pholis” — “луска”. Micropholis stowii (правильно Micropholis stowi) — типовий вид, названий на честь Джорджа Вільяма Стоу (George William Stow). Це південноафриканський геолог та етнолог, який знайшов цей екземпляр і припустив, що він представляє якусь вимерлу амфібію.

Англійський палеонтолог Річард Оуен (Richard Owen) пізніше назвав новий рід і вид, Petrophryne granulata, на честь більш відомого черепа, також з басейну Кару. Череп, на його думку, міг належати тій самій тварині, що й M. stowi. Ця синонімія згодом була прийнята іншими дослідниками. Додатковий опис був наданий німецькими палеонтологами Фердинандом Бройлі (Ferdinand Broili) та Йоахімом Шредером (Joachim Schröder) у 1937 році. Ще раз таксон був переглянутий німецьким палеонтологом Юргеном Боєм (Jürgen Boy) у 1985 році. Останній опис було зроблено у 2005 році німецьким палеонтологом Райнером Шохом (Rainer Schoch) та південноафриканським палеонтологом Брюсом Рубіджем (Bruce Rubidge).

Micropholis неодноразово включався до філогенетичних аналізів темноспондилів та диссорофоїдів. У 2015 році американська палеонтологиня Джулія МакХ’ю (Julia McHugh) опублікувала опис гістологічних патернів у Micropholis.

Наразі відомий практично весь скелет Micropholis. Знайдено багато екземплярів, деякі з яких знаходяться на блоках, що зберегли частково або повністю скелети кількох особин у тісній асоціації. Серед них чітко видно два різних морфотипи, що відрізняються шириною черепа та піднебінним зубним рядом.

“Вузькоголова” морфа визначається відповідним звуженням багатьох рис і елементів черепа, відмінностями в зубному ряді на піднебінні і, можливо, меншими і численнішими верхніми зубами порівняно з “широкоголовою” морфологічною формою. Крім того, відомий широкий діапазон розмірів особин. Довжина черепа змінюється від близько 20 мм до понад 40 мм. Залишається певна невизначеність щодо того, чи є вузькоголова форма просунутою онтогенетичною стадією, оскільки всі найбільші особини мають таку морфологію черепа.

При першому описі Micropholis був віднесений до “лабіринтодонтів” — застарілого терміну, що використовується для позначення вимерлих “земноводних” у широкому сенсі. Однак Хакслі зауважив, що він не має близької спорідненості з жодним з відомих на той час тріасових лабіринтодонтів. Його невизначена спорідненість продовжувала турбувати палеонтологів, які зазначали, що не було знайдено жодної тварини, яка була б дійсно тісно пов’язаною з ним. В результаті Micropholis помістили в межах власної родини Micropholidae, а іноді і в межах власної надродини Micropholoidea.

Хоча в 1930-х роках було висловлено припущення, що Micropholis може бути спорідненим з дисорофоїдами, порівнюючи його з дисорофоїдом Broiliellus, ця ідея не отримала широкого розповсюдження аж до 1960-х років. Подальше відкриття амфібіаформ, віднесених або до монотаксичних родин, таких як Doleserpetontidae, або до Dissorophidae, ще більше зміцнило положення Micropholis серед дисорофоїдів. Воно з тих пір підтримується і комп’ютерними філогенетичними аналізами. Зараз Micropholis належить до нещодавно відродженої родини Micropholidae, яка входить до того, що історично називалося Amphibamidae (тепер Amphibamiformes). Однак, його точне положення довгий час викликало сумніви, оскільки він зберігає численні плезіоморфії. Зазвичай Micropholis вважають однією з ранніх амфібіаформ, незважаючи на те, що він на десятки мільйонів років молодший за всіх інших дисорофоїдів.

Скам’янілості
Череп M. stowi
Джерела
  1. https://twitter.com/SerpenIllus/status/1085269103118553088
  2. https://www.facebook.com/serpenillus/posts/this-is-the-only-amphibamid-possibly-dissophoroid-that-survived-into-the-triassi/270213363571813/
  3. https://www.deviantart.com/xiphactinus/art/Micrpholis-stowi-507871663
  4. https://en.wikipedia.org/wiki/Micropholis_(amphibian)
  5. https://uk.wikipedia.org/wiki/Micropholis_(земноводні)
Поширити