Antarctoboenus

Автор
Час існування:
Місце проживання:

Antarctoboenus — викопний рід соколоподібних птахів, що існував у ранньому еоцені в Антарктиді. Рештки птаха знайдено у відкладеннях формації Ла-Месета на острові Сеймур. Типовий вид — Antarctoboenus carlinii.

Новий рід описали дослідники дослідники Маркос Сенізо (Marcos Cenizo, Музей природної історії Ла-Пампа – Фонд Азара), Хорхе Норієга (Jorge Noriega, CICYTTP – CONICET – UADER) і Марсело Регуеро (Marcelo Reguero, Аргентинський антарктичний інститут). Птах жив 50 мільйонів років тому на території сучасного острова Сеймур (Марамбіо). Дослідження було опубліковане в 2016 році в німецькому “Журналі орнітології”.

Новий “протосокіл”, якого автори назвали Antarctoboenus carlinii, на момент свого відкриття був найдавнішим представником цієї лінії хижих птахів. Його вік вдвічі перевищував вік найдавніших відомих решток.

Це відкриття підтверджує, що соколоподібні виникли десь у південній півкулі між Південною Америкою та Антарктичним півостровом. Ця ідея вже передбачалося еволюційними дослідженнями, заснованими на генетичних даних живих видів.

Вік Antarctoboenus carlinii забезпечує нову точку калібрування для молекулярного годинника, що дозволяє визначити моменти геологічного часу, коли основні лінії птахів розійшлися одна від одної.

Родова назва нового зразка означає “Антарктичний ходок”. Видова назва була надана на честь доктора Алехандро Карліні (Alejandro Carlini). Він протягом майже 25 років очолював програму вивчення морських ссавців Аргентинського антарктичного інституту і був одним з найвидатніших аргентинських дослідників, що вивчали екосистеми Антарктики.

Хижі птахи: 1. Palaeoglaux; 2. Horusornis; 3. Antarctoboenus; 4. Danielsraptor; 5. Dynamopterus; 6. Paleopsilopterus; 7. Bathornis; 8. Messelastur; 9. Masillaraptor; 10. Tynskya.

Голотиповий тарсометатарзус спочатку був віднесений до Falconidae, і було вказано на його спорідненість з Polyborinae. Детальний остеологічний та порівняльний аналізи антарктичного зразка дозволили визнати новий таксон членом стовбурової групи Falconidae, тобто він належить до ранньої радіації соколоподібних. Antarctoboenus carlinii відрізняється від членів кронової групи Falconidae тим, що має дуже мілку розгинальну борозну, великий foramen vasculare distale, непомітне сухожилкове прикріплення до m. adductor digiti II і короткий trichlea plus II, серед основних діагностичних ознак. Передбачувані філогенетичні зв’язки між A. carlinii та Polyborinae базуються на плезіоморфних ознаках, що зберігаються в тарсометатарзусі останньої клади.

Палеоекологічна реконструкція ранньоеоценових континентальних спільнот острова Сеймур: великий каріамоподібний птах вполював копитного середнього розміру і втупився в Notiolofos regueroi, пара сумчастих сидить на дереві, в небі летить Antarctoboenus carlinii, на задньому плані нелітаючий Ratites.
Скам’янілості
Джерела
  1. https://noticiasdepaleontologia.blogspot.com/2018/04/antarctoboenus-el-nuevo-halcon-del.html
  2. https://www.researchgate.net/publication/290381250_A_stem_falconid_bird_from_the_Lower_Eocene_of_Antarctica_and_the_early_southern_radiation_of_the_falcons
  3. https://www.facebook.com/fundacionazara/photos/a.136537053050048/967334309970314/
  4. https://a-dinosaur-a-day.com/post/734088151323246593
  5. https://www.sci.news/paleontology/antarctic-terror-birds-12791.html
  6. https://uk.wikipedia.org/wiki/Antarctoboenus_carlinii
Поширити