Bohlinia — вимерлий рід парнокопитних з родини Giraffidae, що мешкав у пізньому міоцені в Європі та Африці. Типовий вид — B. attica.
Місце життя: Африка
Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Maghriboselache
Maghriboselache — рід акул з родини Cladoselachidae, знайдений у Марокко. Рід існував у фаменському віці пізнього девону, приблизно 365 мільйонів років тому. Він є сестринським таксоном до культового роду Cladoselache. Типовий вид — Maghriboselache mohamezanei.
Stratodus
Stratodus — рід гігантських доісторичних аулоформних риб, знайдених у крейдяних морських шарах Канзасу, Алабами, Південної Дакоти, Марокко, Ізраїлю, Нігеру, Йорданії. Він також був знайдений у формації Тамагелельт в Малі, що датується нижнім еоценом. Це вказує на те, що Stratodus пережив крейдово-палеогенове вимирання. Ця гладка риба мала верхню щелепу, заповнену кількома рядами крихітних зубів, і була найбільшою аулоформою, досягаючи 5 метрів в довжину.
Kitchinganomodon
Kitchinganomodon — вимерлий терапсид-дицинодонт. Він жив у верхній пермі (приблизно 259 – 254 мільйони років тому), а його викопні рештки були знайдені в Африці (Танзанія та Замбія). Вважається одним з найбільших пермських дицинодонтів. Єдиний та типовий вид — Kitchinganomodon crassus.
Dysalotosaurus
Dysalotosaurus — рід орнітоподів ряду Iguanodontia і родини Dryosauridae, що жив у пізній юрі на території сучасної Африки. Включає один вид — D. lettowvorbecki. Його назва з’явилася ще в 1919 році в публікації Ганса Вірхова (Hans Virchow), але офіційно вид був описаний лише в 1920 році Йозефом Помпекя (Josef Felix Pompeckj). Родова назва буквально означає “невловимий ящір”. Назва виду дана Вірховим на честь офіцера Імперської німецької армії Пауля фон Леттова-Ворбека (Paul von Lettow-Vorbeck).
Aelurosaurus
Aelurosaurus — невеликий, хижий, вимерлий рід горгонопсієподібних терапсидів з середньої та пізньої пермі Південної Африки. Його було виявлено в басейні Кару в Південній Африці і вперше названо Річардом Оуеном (Richard Owen) у 1881 році.
Hexaprotodon
Hexaprotodon — вимерлий рід гіпопотамів, відомий з Африки та Азії. Назва Hexaprotodon означає “шість передніх зубів”, оскільки деякі викопні форми мають три пари різців.
Artiocetus
Artiocetus — вимерлий рід ранніх китів з еоцену, що належать до родини Protocetidae. Це був близький родич Rodhocetus, і його заплесно вказує на те, що він нагадував парнокопитного. Скам’янілості, знайдені в 2001 році в провінції Белуджистан Пакистану. Поширення скам’янілостей в Індо-Пакистані, Африці, Європі та Північній Америці свідчить про те, що цей кит віддав перевагу теплішому морському клімату та мешкав переважно в тропіках.
Antaecetus
Antaecetus — рід базилозавридів із середнього еоцену (бартон) на сході Західної Сахари.
Antaecetus спочатку був названий як вид Platyosphys, P. aithai, на основі посткраніальних решток, знайдених у Західній Сахарі. Подальші відкриття, у тому числі повний череп, призвели до створення нового роду Antaecetus для P. aithai.
Mesosaurus
Mesosaurus — вимерлий рід рептилій з ранньої пермі південної Африки та Південної Америки. Разом з родами Brazilosaurus і Stereosternum входить до родини Mesosauridae і ряду Mesosauria. Довгий час вважалося, що Mesosaurus був однією з перших морських рептилій, але нові дані свідчать про те, що принаймні уругвайські мезозаври мешкали в гіперсолоній водоймі, а не в типовому морському середовищі. У будь-якому випадку, він мав багато адаптацій до повністю водного способу життя. Зазвичай вважається, що він був анапсидом, хоча Фрідріх фон Гюен (Friedrich von Huene) вважав його синапсидом. Ця гіпотеза була нещодавно реанімована.