Kogiopsis — рід середньоміоценових китоподібних із родини Kogiidae. У нього були дуже довгі зуби без коренів, довжиною 3–12,7 см. Ці зуби зустрічаються переважно у Флориді та Південній Кароліні. Крім зубів, когіопсис відомий насамперед по нижньощелепним кісткам. Анатомія зубів і нижньої щелепи схожа на анатомію вимерлого роду кашалотів Orycterocetus.
Оскільки Kogiopsis відомий лише за скам’янілими нижніми щелепами та зубами, то його зовнішній вигляд і розміри невідомі, але він, можливо, був трохи більшим за сучасного дельфіна-афаліну, приблизно 4,5 м в довжину. Традиційно вважалося, що він є частиною родини когіїдів (Kogiidae), тісно пов’язаною із сучасними карликовими кашалотами, але деякі дослідження не погоджуються з цією класифікацією і натомість відносять його до справжніх кашалотів.
Ймовірно, це був хижак, який займав екологічну нішу схожу до сучасних косаток (Orcinus orca), та був пристосованим для полювання на кальмарів, рибу та невеликих морських ссавців. Але на відміну від косаток, він не був верховним хижаком своєї екосистеми, на нього полювали ще більші хижаки, такі як кашалоти та гігантські акули, таким чином вони, ймовірно, мусили «жити швидко і померти молодими». Такий спосіб життя схожий на сучасних когіїдів та інших малих і середніх фізетероїдів міоцену, котрі швидко дозрівають і живуть лише до 20 років.
Скам’янілості
