Fenghuangopterus — базальний птерозавр 🦤 Вимерлий світ

Fenghuangopterus — рід базальних птерозаврів, що мешкали на північному сході Китаю в середній юрі. Типовий вид Fenghuangopterus lii був описаний і названий у 2010 році Лю Цзюньчаном (Lü Junchang) з колегами. Родова назва походить від назви гори Фенхуан і латинізованого давньогрецького pteron, “крило”. Видова назва походить від імені Лі Сюмей (Li Xiumei), який подарував скам’янілість.

Рід відомий за єдиним голотипом CYGB-0037. Це відносно цілий, хоча й сильно подрібнений, викопний скелет, знайдений у формації Тяоцзішань провінції Ляонін, віком близько 160 мільйонів років. Fenghuangopterus є членом підродини рамфоринхід Scaphognathinae, яка раніше була відома лише з пізньої юри і включає близьких родичів Scaphognathus, Sordes і Harpactognathus.

У 2010 році палеонтологи Лю Цзюнь-чан (Lü Jun-chang), Фуча Сяо-хуей (Fucha Xiao-hui) та Чень Цзінь-мей (Chen Jin-mei) дали назву маленькому птерозавру з провінції Ляонін, Китай. Його назвали Fenghuangopterus lii. Він був знайдений у породах формації Тяоцзишань, відомої своїми чудово збереженими скам’янілостями середньої юри. Fenghuangopterus названий на честь гори Фенхуан в провінції Ляонін, але також відсилає до міфологічного птаха, відомого як “Фенхуан”, якого іноді вважають китайським феніксом.

Fenghuangopterus відомий по єдиному добре збереженому екземпляру, що складається з майже повного черепа з зубами, шиї, тулуба та основи хвоста, обох плечей і крил, а також стегон і обох ніг. Череп розтрощений, і його можна побачити з лівого боку, причому видно більшу частину піднебіння і внутрішню сторону правої нижньої щелепи. Загальна довжина черепа — трохи менше 8 см. У профілі він майже трикутний. Верхні щелепи мають по 11 зубів з кожного боку і широко розставлені. Край верхньої щелепи не є прямою лінією, натомість проміжки між зубами увігнуті. Самі зуби вузькі, конічні в поперечному перерізі та злегка закруглені. На відміну від багатьох птерозаврів юрського періоду, зуби в Fenghuangopterus орієнтовані більш-менш вертикально.

Решта скелета в основному присутня і зчленована, відсутні лише кінчики обох крил, а також середина і кінець хвоста. Від морди до стегон тіло було приблизно 30 см завдовжки, а загальний розмах крил — приблизно 95 см. За життя Fenghuangopterus був приблизно такого ж розміру, як і чубата жовна (Dryocopus pileatus), але з довшими і вужчими крилами. Збереглася лише основа хвоста, але подібні птерозаври мали досить довгі хвости, рухливі біля основи і жорсткіші на кінці. Крім того, багато добре збережених хвостів довгохвостих птерозаврів мають вертикальні лопаті та інші прикраси на кінчиках, тому цілком ймовірно, що Fenghuangopterus був прикрашений схожим чином.

Вчені вважають Fenghuangopterus найдавнішим скафогантином. Це невелика група довгохвостих птерозаврів з характерними зубами та щелепами, відомими з пізньоюрських порід. Окрім Fenghuangopterus, до цієї групи також належать Scaphognathus з Німеччини, Sordes з Казахстану та Harpactoganthus з США.

Скафогнати належать до Rhamphorhynchidae, великої родини рибоїдних птерозаврів, відомих з середнього та пізнього юрського періоду. На відміну від скафогнатів, у більшості інших рамфоринхід зуби були спрямовані вперед і назовні. Рамфоринхіди належать до птерозаврів, найбільш близьких до короткохвостих птеродактилоїдів, які з’явилися в пізньому юрському періоді і згодом домінували в крейдяному небі.

Рамфорінхіди мали відносно довгі та вузькі крила, подібні до сучасних стрижів та ластівок. Вузькі крила і довгий хвіст дозволяли їм бути швидкими і акробатичними літунами. Fenghuangopterus був хижаком, який полював переважно на рибу. Навколишнє середовище формації Тяоцзишань на момент її відкладення було лісом помірного поясу з великою кількістю озер і річок, що пропонувало багато можливостей для полювання.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter