Agriarctos — викопний рід триби Ailuropodini з підродини Ailuropodinae родини Ведмедеві. Мешкали в міоцені. Повного скелета не виявлено. Розміром ймовірно були схожі на сучасних велетенських панд.
Agriarctos характеризується сильним розвитком дистальних кісток премолярів, які зазвичай слабо розвинені або відсутні у більшості Ursoidea, а також переднім розташуванням метаконіду m1.
У 2011 році Agriarctos beatrix був описаний як новий вид Agriarctos. Пізніше він був перенесений у новий рід Kretzoiarctos, який був названий на честь Міклоша Крецоя (Kretzoi Miklós).
Agriarctos мешкав у гірських місцевостях та лісах та живився різними видами м’яких рослин й можливо частково тваринною їжею. Рештки тварини знайдено в регіоні Хатван (Угорщина), в Гау-Вайнгайм і Цоллернальб (Німеччина), північній Болгарії та на о.Евбея в Греції.
У 2022 році в Болгарії за двома зубами був описаний новий вид роду Agriarctos — Agriarctos nikolovi. Цей вид панд мешкав на території сучасної Болгарії в турольському віці міоцену. Наразі він є останнім відомим і найбільш розвиненим видом європейських панд.
Довжина Agriarctos nikolovi становила до 2 м, що можна порівняти за розміром з найбільшими особинами сучасної великої панди (Ailuropoda melanoleuca).
Два ізольованих зуби Agriarctos nikolovi були знайдені ще в 1970-х роках біля села Огняново в Софійському повіті, Болгарія. До музейного сховища їх додав палеонтолог Іван Ніколов. На його честь новий вид і отримав назву Agriarctos nikolovi. При цьому, відверто кажучи, сам Ніколов не приділив знахідці великої уваги: його наступникам довелося мати справу з єдиною етикеткою, написаною від руки не надто розбірливим почерком. Потрібно було багато часу, щоб зрозуміти, де були знайдені зуби і який їхній вік, а потім встановити, що насправді вони належали близькому родичу сучасної китайської великої панди.
Поклади вугілля, в яких були знайдені зразки, свідчать про те, що цей ведмідь мешкав у лісистих і болотистих регіонах. Проте, на відміну від сучасного культового чорно-білого ведмедя, Agriarctos nikolovi не покладався виключно на бамбук. Скам’янілості бамбуку, є рідкістю в пізньому міоцені Європи, і особливо в Болгарії, а кінчики зубів не виглядають достатньо міцними, щоб чавити дерев’яні стебла. Замість цього він, ймовірно, харчувався м’якшими рослинними матеріалами — відповідно до загальної тенденції до збільшення залежності від рослин в еволюційній історії Ailuropodinae.
Професор Ніколай Спасов (Nikolai Spassov), палеонтолог з Національного музею природної історії Болгарії, і його колега, доктор Цігао Цзянцзуо (Qigao Jiangzuo), припускають, що Agriarctos nikolovi вимер в результаті зміни клімату, ймовірно, через Мессінську кризу засолення — подію, під час якої Середземноморський басейн висох, значно змінивши навколишнє наземне середовище.
Ймовірно, Agriarctos був останнім представником європейської еволюційної лінії панд: після його вимирання єдині представники цих ведмедів збереглися в Південно-Східній Азії і в результаті дали початок сучасним пандам.
Про відкриття Agriarctos nikolovi повідомляється в статті в Journal of Vertebrate Paleontology.
Скам’янілості
Джерела
- https://phys.org/news/2022-08-discovery-panda-species-europe.html
- https://www.sci.news/paleontology/agriarctos-nikolovi-11051.html
- http://www.bearsoftheworld.net/agriarctos_bears.asp
- https://naked-science.ru/article/paleontology/agriarctos-nikolovi
- https://www.gbif.org/species/4833637
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Agriarctos
- https://en.wikipedia.org/wiki/Agriarctos