Повернемо вимерлих тварин до життя
5,333–2,58 млн років тому.
На планеті панує прохолодний клімат. Відбувається заповнення басейну Середземного моря водами Атлантичного океану — Занклійський потоп. Ардипітек (Ardipithecus) в Африці.
В кінці пліоцену розвивається Ґренландський льодовиковий щит. Австралопітеки (Australopithecus) звичайні гомініди на теренах Східної Африки.
Semantor — вимерлий напівводний рід родини Semantoridae з пізнього міоцену або раннього пліоцену західної частини Казахстану. Представник гіппаріонової фауни. Типовий та єдиний вид — Semantor macrurus. Назва походить від давньогрецьких слів σημάντωρ (“сигнальник, командир”) і μακρο– + –ουρος (“довгохвостий”).
Valenictus — вимерлий ластоногий ссавець з родини моржевих (Odobenidae). Жив між нижнім пліоценом і нижнім плейстоценом (близько 5 – 1,8 млн років тому), його викопні рештки були знайдені в Північній Америці.
Pachystruthio — рід вимерлих птахів, що мешкали в Євразії з пізнього пліоцену до середнього плейстоцену. Їхні скам’янілості були знайдені в Угорщині, Греції, Криму, Грузії та Китаї.
Vultur messii — вимерлий вид кондорів (Vultur), що жив в пліоцені Аргентини (5 мільйонів років тому). Вид описали в 2023 році та назвали на честь Ліонеля Андреса Мессі.
Plohophorus — вимерлий рід гліптодонтових, який жив з пізнього міоцену до раннього плейстоцену. Його скам’янілі рештки були знайдені в Південній Америці.
Zacatzontli — невеликий наземний лінивець, що мешкав у Мексиці протягом пліоцену. Він був знайдений у сучасній місцевості Ла-Асьєнда, Теколотлан у штаті Халіско, Мексика, і описаний у 2017 році. Типовий вид — Z. tecolotlanensis.
Celebochoerus — вимерлий рід гігантських свиневих (Suidae). Рід існував у пліоцені та плейстоцені на Сулавесі, Індонезія (Celebochoerus heekereni), та в середньому плейстоцені на Лусоні, на Філіппінах (Celebochoerus cagayanensis).
Piscogavialis — вимерлий моноспецифічний рід грипозухієвих гавіалідних крокодилів. Єдиний відомий вид — P. jugaliperforatus. Скам’янілості Piscogavialis були знайдені в міоценово-пліоценовій формації Піско в басейні Сакако на півдні Перу в 1998 році, де він співіснував з набагато меншим гавіалідом Sacacosuchus.
Titanochelon — вимерлий рід гігантських черепах, відомий від раннього міоцену до початку плейстоцену в Європі. Ареал його поширення простягався від Піренейського півострова до Анатолії. Деякі представники роду були більшими, ніж сучасні гігантські черепахи, з довжиною панцира до 2 м.
