Semantor

Час існування: ,
Місце проживання:

Semantor — вимерлий напівводний рід родини Semantoridae з пізнього міоцену або раннього пліоцену західної частини Казахстану. Представник гіппаріонової фауни. Типовий та єдиний вид — Semantor macrurus. Назва походить від давньогрецьких слів σημάντωρ (“сигнальник, командир”) і μακρο– + –ουρος (“довгохвостий”).

Відомий тільки один викопний екземпляр Semantor, представлений задньою частиною скелета і плечовою кісткою.

Ця тварина була розміром приблизно з видру. Вона також трохи нагадувала її зовні та за будовою. Будовою задніх кінцівок семантор був схожий на “сполучну ланку” між куницею та справжніми тюленями. Однак, він мав низку ознак, які не дають змоги вважати його предком тюленів: голівка його плечової кістки була витягнута спереду назад, а ще вона мала дуже високий, вузький та довгий дельтоподібний гребінь (займає 2/3 довжини кістки). Вертлюжні западини таза звернені вниз сильніше, ніж у тюленів. Стегнова кістка з сильнішим великим вертлюгом і менше вкорочена. Гомілкові кістки відносно коротші. Зчленування великої гомілкової і таранної кісток вільніше, блок таранної кістки опукліший (спереду назад). Перша і П’ята кістки плесни та фаланги пальців задніх лап не подовжені. Треті фаланги кігтеподібні. Semantor мав довгий хвіст.

Мабуть, екологічно Semantor нагадував видру. Він населяв великі річки й озера, умів добре плавати і пірнати. Будова задніх лап свідчить про те, що він використовував їх як основний рушій під час плавання, як і справжні тюлені, але при цьому міг досить добре ходити по суші, а не повзати на череві. Оскільки череп Semantor ще не виявлено, не можна з упевненістю сказати, чим саме він харчувався.

Палеонтолог Ю. О. Орлов, який відкрив Semantor, вважав його примітивним ластоногим (Pinnipedia) і виокремлював його в окрему родину семанторових (Semantoridae). Тривалий час існувала точка зору, що Semantor — проміжна ланка між видровими і справжніми тюленями. Але перераховані вище особливості будови скелета виключають таку можливість. Потім Semantor вважали представником особливої, нині повністю вимерлої гілки напівводних мустелових. Всі риси, що роблять його схожим на тюленя, виникли незалежно, в результаті конвергентної еволюції.

Пізній міоцен Казахстану. Пара Semantor macrurus блукала мілинами в лиманах і раптом помітила тюленя, що входив у гирло річки.

Наразі семантора, разом із ще кількома родами вимерлих напівводних хижих, виділяють в особливу вимерлу родину Semantoridae.

Скам’янілості
Змонтована задня частина скелета семантора (Semantor macrurus).
Зображення задньої частини скелета семантора (Semantor macrurus): А — зверху, Б — збоку.
Реконструкція мускулатури семантора (Semantor macrurus), збоку: а — m. iliopsoas; b — m. quadriceps femoris; с — m. glutaeus medius; d — m. glutaeus maximus; e — m. biceps femoris.
Реконструкція мускулатури Semantor macrurus, зверху: gm — m. glutaeus medius; qf — m. quadratus femoris; gmx — m. glutaeus maximus; mb — m. biceps; tpl — сухожилля m. peroenaei longi; cb — os cuboidaeum; ip — m. iliopsoas; gc — m. gastrocnemius; smbr — m. semimembranosus; pl — m. peronaeus longus; tgc — сухожилля m. gastrocnemii.
Джерела
  1. https://age-of-mammals.ucoz.ru/index/semantory/0-2491
  2. https://www.deviantart.com/batworker/art/Unexpected-meeting-782873503
  3. https://ru.wikipedia.org/wiki/Семантор
Поширити