Повернемо вимерлих тварин до життя
Період існування: плейстоцен
2,58 млн років тому – 11 700 років тому.
Послідовні зледеніння і потепління, збільшення кількості опадів у тропіках. Тундра заросла низькою рослинністю, у тваринному світі переважають великі ссавці, які вимирають наприкінці епохи. Еволюція людини триває, Homo neandertalensis і Homo sapiens живуть пліч-о-пліч у Європі; еволюціонують основні раси людей. В антропології період палеоліту відповідає періоду плейстоцену.
Chasmaporthetes – вимерлий рід гієн, ендеміки Північної Америки, Африки та Азії протягом пліоцену-плейстоцену, жили в проміжок від 4,9 мільйона до 780 тисяч років тому. Рід, ймовірно, еволюціонував з євразійських міоценових гієн, таких як Thalassictis або Lycyaena.
Сардинський дхол (Cynotherium sardous) – це вимерлий острівний псовий, що був ендеміком сьогоднішніх середземноморських островів Сардинія (Італія) та Корсика (Франція), які були з’єднаними більшу частини плейстоцену. Він вимер з появою людей на цьому острові. Наукова назва тварин означає “собачий звір Сардинії”, родова назва походить від давньогрецьких слів θήρ – ‘звір, дика тварина’ та κύων – ‘собака’, а видова назва від латинського Sardous – ‘з Сардинії’.
Сардинська піка (Prolagus sardus) — вимерлий вид зайцеподібних ссавців родини Prolagidae, що мешкав виключно на середземноморських островах Сардинія і Корсика. Його описували, як великого зайця без хвоста. На сардинських пік полювали місцеві жителі, які вживали їх м’ясо в їжу. В результаті на межі XVIII і XIX століть вид був повністю винищений.
Дипротодони (лат. Diprotodon, що означає «дворізець») – найбільші відомі сумчасті, що коли-небудь жили на землі. Дипротодони належать до так званої австралійської мегафауни – групи незвичайних видів, що жили в Австралії в період приблизно від 1,6 мільйона до 47 – 40 тисяч років тому, тобто більшу частину плейстоцену. Кістки дипротодонов, включаючи повні черепи і скелети, а також волосся і сліди були знайдені в багатьох місцях Австралії. Іноді знаходять скелети самок разом зі скелетами дитинчат, що колись знаходились в сумці.
Sivatherium — вимерлий рід жирафових, що був поширений в пліоцені – верхньому плейстоцені від Африки до Східної Азії (особливо у Індії). Африканський вид, Sivatherium maursium, іноді відносять до роду «Libyatherium». Sivatherium, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.