Xenosmilus — вимерлий рід з клади Machairodontinae, або шаблезубих кішок. Типовий вид — Xenosmilus hodsonae.
Період існування: плейстоцен
2,58 млн років тому – 11 700 років тому.
Послідовні зледеніння і потепління, збільшення кількості опадів у тропіках. Тундра заросла низькою рослинністю, у тваринному світі переважають великі ссавці, які вимирають наприкінці епохи. Еволюція людини триває, Homo neandertalensis і Homo sapiens живуть пліч-о-пліч у Європі; еволюціонують основні раси людей. В антропології період палеоліту відповідає періоду плейстоцену.
Celebochoerus
Celebochoerus — вимерлий рід гігантських свиневих (Suidae). Рід існував у пліоцені та плейстоцені на Сулавесі, Індонезія (Celebochoerus heekereni), та в середньому плейстоцені на Лусоні, на Філіппінах (Celebochoerus cagayanensis).
Protocyon
Protocyon — вимерлий рід великих псових, ендемічних для Південної та Північної Америки пізнього плейстоцену, що жив від 781 до 12 тисяч років тому.
Mullerornis
Mullerornis — вимерлий рід епіорнісових птахів (Aepyornithidae) з Мадагаскару. Типовий і єдиний вид — Mullerornis modestus.
Titanochelon
Titanochelon — вимерлий рід гігантських черепах, відомий від раннього міоцену до початку плейстоцену в Європі. Ареал його поширення простягався від Піренейського півострова до Анатолії. Деякі представники роду були більшими, ніж сучасні гігантські черепахи, з довжиною панцира до 2 м.
Dynatoaetus
Dynatoaetus — вимерлий рід великих хижих птахів з плейстоцену Австралії. Це один з найбільших відомих хижаків регіону, за розмірами він поступається лише новозеландському орлу Хааста (Hieraaetus moorei). Хоча Dynatoaetus близький до сучасних грифів, однак демонструє чіткі адаптації до активного хижацького способу життя. Рід монотипний, тобто містить лише один вид — D. gaffae.
Tiliqua frangens
Tiliqua frangens — вимерлий вид сучасного роду Tiliqua, синьоязиких сцинків. Жив у пліоцені та плейстоцені на території Нового Південного Уельсу в Австралії. Маючи вагу приблизно 2,4 кг, стародавній вид більш ніж удвічі перевищував масу будь-якого сучасного сцинка, мав надзвичайно широкий та глибокий череп, приземкуваті кінцівки і важкий, орнаментований панцир.
Neolicaphrium
Neolicaphrium — вимерлий рід копитних ссавців, що належав до вимерлого ряду літоптернових (Litopterna). Ця тварина існувала з пізнього пліоцену до пізнього плейстоцену на півдні Південної Америки та була останнім вцілілим представником родини Proterotheriidae.
Hexaprotodon
Hexaprotodon — вимерлий рід гіпопотамів, відомий з Африки та Азії. Назва Hexaprotodon означає “шість передніх зубів”, оскільки деякі викопні форми мають три пари різців.
Megalibgwilia
Megalibgwilia — рід єхидн (Tachyglossidae), відомий лише за австралійськими скам’янілостями, до якого належать найдавніші з відомих видів єхидн. Рід існував від міоцену до пізнього плейстоцену, вимерши близько 50 000 років тому. Види Megalibgwilia були більш поширені в більш теплому і вологому кліматі. Вимирання може бути пов’язане зі зростаючою аридизацією в Південній Австралії.