Повернемо вимерлих тварин до життя
2,58 млн років тому – 11 700 років тому.
Послідовні зледеніння і потепління, збільшення кількості опадів у тропіках. Тундра заросла низькою рослинністю, у тваринному світі переважають великі ссавці, які вимирають наприкінці епохи. Еволюція людини триває, Homo neandertalensis і Homo sapiens живуть пліч-о-пліч у Європі; еволюціонують основні раси людей. В антропології період палеоліту відповідає періоду плейстоцену.
Eschatornis — вимерлий рід фороракосових з пізнього плейстоцену північно-східної Бразилії. Рід включає єдиний вид — Eschatornis aterradora, відомий за фрагментом лівого тибіотарсуса, основної кістки гомілки птахів. Це перша знахідка фороракосу пізнього плейстоцену, вік якої було безпосередньо визначено за допомогою радіовуглецевого датування. Він становить, приблизно, 25 326–25 733 років до сьогодення. Це, можливо, розширює межі відомих знахідок фороракосових у плейстоцені.
Cartelles — вимерлий рід мавп Нового Світу. Скам’янілості цього виду були знайдені в штаті Баїя (Бразилія) у печерах Тока-да-Боа-Віста і спочатку були описані як належні до іншого вимерлого роду родини Atelidae — Protopithecus.
Nohochichak — вимерлий рід гігантських мегалоніхідних лінивців, що мешкав у пізньому плейстоцені на півострові Юкатан у Мексиці. Відомий за черепом із нижньою щелепою та за окремими елементами скелета. Знахідки були виявлені в системі печер Сак Актун, яка затоплена морською водою. Це один із найбільших представників родини Megalonychidae. Він менше пов’язаний з північноамериканськими лінивцями, такими як Megalonyx, а має ближчі стосунки з південноамериканськими представниками родини.
Vishnuictis — вимерлий рід з родини віверових, що існував від середнього міоцену до плейстоцену в Індії, Пакистані, Китаї, М’янмі та Кенії. Цей рід є політипним: до нього відносять близько 7–8 видів, а типовим видом є Vishnuictis durandi.
Shiriyanetta — викопний рід гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae), що існував у плейстоцені в Східній Азії. Скам’янілі рештки знайдені на півострові Сімо-Кіта на північному сході Японії. Описаний по рештках правої плечової кістки. Типовий та єдиний вид — Shiriyanetta hasegawai. На думку дослідників, птах був нелітаючим.
Ektopodon — вимерлий рід сумчастих, типовий рід родини Ektopodontidae, що мешкав у лісистих місцевостях Південної Австралії, Квінсленду та Вікторії. Останній вид цієї групи вимер на початку плейстоцену (між 2,588 млн років тому і 781 000 років тому). Маса його тіла становила приблизно 1300 грамів. Вчені вважають, що ектоподони були високоспеціалізованими сумчастими, що харчувалися насінням.
Xenothrix (ямайська мавпа) — вимерлий рід мавп Нового Світу, ендемічний для Ямайки. Вперше її було знайдено Гарольдом Ентоні (Harold Anthony) у печері Лонг Майл в 1920 році. Типовий вид — Xenothrix mcgregori.
Cercopithecoides — вимерлий рід колобусових мавп з Африки, що мешкав у період від пізнього міоцену до плейстоцену. Існує кілька визнаних видів, найменші з яких за розмірами наближаються до деяких більших сучасних колобусових, а самці найбільших видів важили понад 50 кілограмів.
Eurygnathohippus — викопний рід непарнокопитних ссавців родини коневі (Equidae), споріднений з родом Hipparion. Рід Eurygnathohippus мешкав в Африці та Південній Азії від верхнього міоцену до нижнього плейстоцену.
