Nigerpeton — рід вимерлих темноспондилових дугохребцевих (Batrachomorpha, базальних «земноводних»), які жили в пізній пермі (приблизно 250 мільйонів років тому). Його скам’янілості були знайдені в Нігері, у тодішній центральній Пангеї.
![]()
Період існування: перм
298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому.
Континенти збираються в суперконтинент Пангею, утворюються гори Аппалачі в Північній Америці. Великий океан Панталасса. Клімат теплішає й сухішає, закінчується пермо-карбонове заледеніння. На середину періоду припадає заміна вологолюбної кам’яновугільної флори першими справжніми насінними рослинами з шишками — голонасінними (Gymnosperm). З’являються перші мохи (Bryophyta). На суходолі звичайні земноводні темноспондили (Temnospondyli) і примітивні чотириногі парарептилії (Parareptilia). Розквіт плазунів-синапсидів (пелікозаври і терапсиди). Серед комах з’являються жуки (Coleoptera) й двокрилі (Diptera). У теплих мілководних морях та на рифах розквітають корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera), головоногі ортоцеріди (Orthoceratoidea). Наприкінці періоду відбувається глобальне персько-тріасове вимирання, приблизно 95 % видів фауни щезає, повністю вимирають такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). В Євразії закінчується уральський орогенез, розпочинається алтайський; оучитський та іннуїтський орогенези в Північній Америці; хантер-бовенський орогенез в Австралії формує гори Макдоннелл (225—260 млн років тому).
Antarcticarcinus
Antarcticarcinus – рід членистоногих з групи Euthycarcinoidea виявлений у викопних відкладах в Центральних трансантарктичних горах Антарктиди. Він жив у прісноводних озерах у ранній пермі (~299-293 мільйони років тому), у той час, коли цей регіон перебував у подібних до сучасних полярних широтах із холодним крижаним субарктичним кліматом. Типовий вид – Antarcticarcinus pagoda.
Woodwardopterus
Woodwardopterus — це рід доісторичних евриптерид, який класифікуються як частина родини Mycteroptidae чи частина родини Woodwardopteridae. Типовий вид – W. scabrosus, відомий з нижнього кам’яновугільного періоду Гленкартхольма, Шотландія. Спочатку він був класифікований як Eurypterus scabrosus, але пізніше, у 2005 році, був віднесений до власного роду та пов’язаний з новою власною родиною Woodwardopteridae всередині Mycteropoidea, ймовірно, як сестринський таксон Megarachne.
Megawhaitsia
Megawhaitsia — рід гігантських тероцефалів з родини вайтсіїд (Whaitsiidae), відомий за фрагментами правої верхньощелепної кістки з відкладень верхнього перму з території Володимирської (місцезнаходження «В’язники-2») та Нижньогородської області (місцезнаходження «Пурли»). Єдиний встановлений вид – Megawhaitsia patrichae, що був описаний в 2008 році.
Kotlassia
Котласії (лат. Kotlassia) – рід вимерлих рептиліоморфів з родини Kotlassiidae ряду Seymouriamorpha, що жили за часів пермського періоду (265,0-252,3 млн років тому) на території європейської частини сучасної Росії. Включає єдиний типовий вид Kotlassia prima.
Gordodon
Gordodon — рід пелікозаврів родини Edaphosauridae, що існував у ранній пермі (298 млн років тому). Викопні рештки знайдені в американському штаті Нью-Мексико. Відомий з черепа, нижньої щелепи та неповного посткраніального скелета (п’ять шийних хребців, чотири повні дорсальні хребці, 12 неповних спинних хребців, фрагменти п’яти шийних і п’ять дорсальних реберних пар, частини правої і лівої ключиць і лопаток). Типовий вид — Gordodon kraineri.
Glaucosaurus
Glaucosaurus — вимерлий рід малих едафозавридів ранньої пермі. Типовий вид, G. megalops, був названий у 1915 році. Єдиний встановлений вид — Glaucosaurus megalops. Його рештки виявлено у Техасі, США.
Palaeohatteria
Palaeohatteria — вимерлий рід базальних сфенакодонтів, відомий з ранньопермського періоду (сакмарський етап) Саксонії, Німеччина. Він містить один вид, Palaeohatteria longicaudata.
Pampaphoneus
Pampaphoneus — вимерлий рід диноцефалів із середньопермської формації Ріо-ду-Расту в Бразилії, відомий по добре збереженому черепу. Типовий вид – Pampaphoneus biccai. Він був близько спорідненим з Australosyodon.
Dvinia
Двінія (лат. Dvinia) – рід базальних цинодонтів, єдиний у родині Dviniidae. Жили за часів пізньопермської епохи (вятський вік, 259,0-252,3 млн років тому) на території сучасної Архангельської області (Росія). Двінії були невеликими тваринами, розміром з кішку, і, мабуть, харчувалися будь відповідною їжею – комахами, різними дрібними тваринами, плодами рослин.