Tragoportax — вимерлий рід ссавців, що належить до родини Бикові (Bovidae). Він жив у верхньому міоцені (близько 11 – 7 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі, Азії та Африці.
![]()
Період існування: міоцен
23,03–5,333 млн років тому.
У Євразії продовжується альпійський орогенез; у Новій Зеландії під час кайкурського орогенезу формуються Південні Альпи. Широко поширюються ліси на планеті, трави зустрічаються повсюдно. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 650 до 100 ppm. З’являються сучасні родини ссавців (Mammalia) і птахів (Aves). Диверсифікація коней (Equidae) і мастодонтів (Mammutidae). Поява спільного предка людиноподібних мавп (Hominoidea) і людини (Homo).
На планеті теплішає під час середньоміоценового кліматичного оптимуму. Відбувається середньоміоценове вимирання деяких таксонів.
В кінці міоцену на планеті панує прохолодний льодовиковий клімат, розвинення Східноантарктичного льодовикового щита. Відбувається висихання солоних озер замкненого басейну на місці сучасного Середземного моря — Мессінський пік солоності. Відбувається поступове розходження гілок шимпанзе і людини від спільного предка. У центральній частині Африки живе сахельантроп (Sahelanthropus tchadensis).
Simocyon
Simocyon («короткомордий пес») – рід вимерлих хижих ссавців із родини Ailuridae (включає сучасну малу панду, Ailurus fulgens). Simocyon, який був приблизно розміром з пуму (Puma concolor), жив у епоху пізнього міоцену та початку пліоцену і був виявлений у Європі, Азії та рідше в Північній Америці (Peigné et al., 2005).
Epicyon
Епіціон (лат. Epicyon, від грец. ἐπι- +κύων «надсобака») – рід вимерлих гігантських псових підродини Borophaginae. Мешкали в міоцені в Північній Америці (6,20 – 5,330 млн. Років тому). Рід містить кілька видів. Типовий вид Epicyon haydeni – найбільший пес всіх часів: висота в холці 90 см.
Kelenken
Kelenken — рід вимерлих гігантських нелітаючих хижих птахів родини фороракосові (Phorusrhacidae). Жили в середньому міоцені близько 15 млн років тому. Келенкени мешкали на території сучасної Патагонії (Аргентина) разом з аргентавісами (Argentavis). Потім він переселився в Північну Америку, де конкурував з вовками і шаблезубими кішками.
Stenomylus
Stenomylus – вимерлий рід дрібних представників родини верблюдових (Camelidae), що мешкали в міоцені (близько 30 мільйонів років тому) в Північній Америці. Його назва походить від грецького στείνος, «вузький» і μύλος, «моляр».
Allodesmus
Allodesmus – вимерлий рід ластоногих відомий від середнього до пізнього міоцену Каліфорнії та Японії, що належить до вимерлої родини ластоногих Desmatophocidae.
Astrapotherium
Астрапотерії (Astrapotherium) – викопний копитний ссавець родини Астрапотерієві (Astrapotheriidae). Вперше скам’янілості Astrapotherium були знайдені в 1879 році в пластах формації Санта-Крус на півдні Аргентини. На сьогодні відомо кілька знахідок на території Аргентини і Чилі. Датуються олігоценом-міоценом, 29-16 млн. років тому.
Primelephas
Примелефаси (Primelephas) — вимерлий рід ссавців, примітивні представники родини слонових. Жили в міоцені і пліоцені, скам’янілості знайдені в Африці, на терені сьогоденного Чаду, Кенії, Танзанії, Уганди та Ефіопії. На відміну від сучасних слонових, мали чотири бивні. Назва роду означає “перший слон”.
Gnatusuchus
Gnatusuchus – вимерлий рід кайманів, представлений типовим видом Gnatusuchus pebasensis, відомий із середнього міоцену Формації Пебас в Перу. Gnatusuchus жив близько 13 мільйонів років тому у великій водно-болотній системі, яка називається мега-водно-болотними угіддями Пебас, що охоплювала понад мільйон квадратних кілометрів теперішнього басейну Амазонки (сучасний басейн на той час ще не розвивався, і замість того, щоб текти із заходу на схід в Атлантичний океан, річкові системи стікали на північ через заболочені місця та в Карибське море).
Skinnerhyus
Skinnerhyus shermerorum – вимерлий пекарі, відомий з пізнього міоцену Небраски, США. Він мав порівняно великі вилиці, що нагадують крила.