Повернемо вимерлих тварин до життя
145–66 млн років тому.
Розквіт квіткових рослин та запиляючих їх комах. З’являється багато сучасних костистих риб. Усюди в морях поширені амоніти (Ammonitida), белемніти (Belemnites), губки (Spongia), двостулкові (Bivalvia), морські їжаки (Echinoidea). Поява багатьох нових типів динозаврів на суходолі — тиранозаври (Tyrannosauridae), титанозаври (Titanosauridae), гадрозаври (Hadrosauridae) та цератопси (Ceratopsidae); у воді — крокодили-евзухії (Crocodilia), мозазаври (Mosa). У морях панували сучасні акули. Примітивні птахи змінюють птерозаврів (Pterosauria). Починаються ларамійський та сев’єрський орогенези у Скелястих горах. Розпад Гондвани. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері сягає сучасного рівня. Розвиваються однопрохідні (Monotremata), сумчасті (Metatheria) та плацентарні (Eutheria) звірі.
Texasetes (що означає «житель Техасу») — рід динозаврів-анкілозаврів з пізньої нижньої крейди Північної Америки. Цей маловідомий рід був знайдений в формації Paw Paw (пізній альбський вік) поблизу Хаслета, округ Таррант, штат Техас, звідси також відомий анкілозавр-нодозаврид Pawpawsaurus.
Thanatosdrakon — рід аждархідових птерозаврів з пізнього крейдяного періоду (верхній коньяк–нижній сантон) формації Плотьє басейну Неукен в Аргентині. Типовим і єдиним видом є T. amaru, відомий за двома зразками, що складаються з кількох добре збережених кісток хребта і апендикулярних кісток, включаючи матеріал, раніше не описуваний у гігантських аждархід (наприклад, повний нотаріум, спинно-крижові хребці та хвостовий хребець).
Cristatusaurus (лат.) — рід тероподових динозаврів з родини спинозаврид (Spinosauridae), що жив на території сучасного Нігеру за часів ранньокрейдової епохи (альбський – аптський віки). Рештки Cristatusaurus були виявлені палеонтологом Філіпом Таку в місцевості Гадуфауа в пустелі Тенере, Нігер у 1973 році. Формально вони були описані Філіпом Таку (Philippe Taquet) та Далем Расселлом (Dale Russell) у 1998 році.
Fostoria – рід ігуанодонтових динозаврів, що існував в сеноманському віці (близько 100-94 млн років тому) крейдового періоду. Рештки знайдені на території Австралії. Типовий і єдиний вид, Fostoria dhimbangunmal, був описаний у 2019 році. Є сестринським таксоном для клади гондванських ігуанодонтів, яка включає Anabisetia saldiviai, Talenkauen santacrucensis і Muttaburrasaurus langdoni.
Niobrarasaurus (лат.) — рід динозаврів з родини нодозаврид (Nodosauridae), що жили за часів верхньокрейдової епохи на території сучасного штату Канзас (США). До роду відносять єдиний типовий вид – Niobrarasaurus coleii. Викопні рештки, що належать Niobrarasaurus coleii, були виявлені та зібрані у 1930 році геологом Вірджилом Коулом (Virgil Cole). Вони знайдені в Смокі-Хілл, у західному Канзасі, недалеко від Західного внутрішнього моря, яке займало цю територію у верхньокрейдяну епоху.
Kunbarrasaurus — вимерлий рід дрібних травоїдних анкілозаврових динозаврів з крейдяного періоду Австралії.
Pelretes — викопний рід жуків родини катеретид (Kateretidae) з підряду всеїдних жуків (Polyphaga). Існував у пізній крейді (99 млн років тому) та виявлений у бірманському бурштині. Типовий вид – Pelretes vivificus.
Confractosuchus — рід вимерлих крокодилоподібних евзухій з крейдяної формації Вінтон в Австралії. Confractosuchus був знайдений з кістками молодого динозавра-орнітопода в череві. В даний час до роду відносять один вид, Confractosuchus sauroktonos, чия назва буквально означає «зламаний крокодил – вбивця динозавра».
Arstanosaurus — рід птахотазових динозаврів, базальний у надродині Гадрозавроїди (Hadrosauroidea). Динозавр існував наприкінці крейдового періоду на території сучасної Азії. Викопні рештки динозавра знайдені у відкладеннях формації Бостобе поблизу міста Кизилорда у Казахстані. Типовий вид — Arstanosaurus akkurganensis.
Valdoraptor (що означає «грабіжник з Вілдена») — рід ранньокрейдових динозаврів-теропод. Він відомий лише з кісток ніг, що були знайдені в Англії. Голотип, BMNH R2559 (невірно наведений Оуеном як BMNH R2556), був знайдений поблизу Кукфілда в шарах піщаної формації Танбрідж-Уеллс, що датуються пізнім валанжином. Цей екземпляр пошкоджений без частин верхнього та нижнього кінців. Він має збережену довжину 215 міліметрів і орієнтовну довжину 240 міліметрів. Цей рід є палеонтологічно значущим, оскільки він є першим зразком орнітомімозавра, відомим з Англії, та найранішим відомим на сьогодні орнітомімозавром.