Повернемо вимерлих тварин до життя
541–485,4 млн років тому.
Численні викопні рештки організмів. Бурхливий розвиток різноманітних форм життя, утворюються більшість таксонів сучасних тварин — кембрійський вибух. Зникає едіакарська біота, з’являються перші хордові, поруч з рядом вимерлих пізніше еволюційних гілок. Вибуховий розквіт рифоутворюючих археоціат (Archaeocyatha) й пізніший колапс. Широко поширені трилобіти (Trilobites), приапуліди (Priapulida), губки (Porifera), брахіоподи (Brachiopod) та інші тварини. Аномалокариси (Anomalocarida) головні хижаки в ранньокембрійських морях. З’являються сучасні форми водоростей (Algae), грибів (Fungi), форамініфер (Foraminifera). Утворюється суперконтинент Гондвана. Лахланський орогенез (540—440 млн років тому); закінчується петерманський орогенез (550—535 млн років тому); активність деламерійського орогенезу, Аделаїдського рифтового комплексу (514—500 млн років тому) в Австралії. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 15 разів вища (6000 ppmv) за сучасну (400 ppmv).
Titanokorys gainesi – вид вимерлих радіодонтів з родини Hurdiidae, описаний в 2021 році з сланців Берджес. Радіодонти – група примітивних членистоногих, які виникли під час кембрійського вибуху та були одними з найбільших і найрізноманітніших палеозойських хижаків. Ці тварини були широко поширеними та займали різноманітні екологічні ніші, від ловців бентосу та фільтраторів до верховних хижаків.
Cambropachycope – рід незвичайних ракоподібних, описаний з нижньокембрійських відкладень Гренландії та Швеції.
Facivermis — викопний рід лобопод, що існував у кембрійському періоді (520 млн років тому). Рештки тварини знайдені у маотяньшаньських сланцях в Китаї.
Nesonektris aldridgei – вимерла вториннорота тварина, відома з сланців Ему-Бей (приблизний вік 514–509 млн. років) на острові Кенгуру, Австралія. На сьогодні це четвертий описаний ветуліколій (клас чи тип Vetulicolia), який поширений за межами сланців Маотяншань (Maotianshan Shales). Інші три тварини це: Ooedigera з Сіріус-Пассет (Sirius Passet), Banffia з сланців Берджес (Burgess Shale) та Skeemella з сланців Уїлер (Wheeler Shale).
Оленоід (лат. Olenoides) – трилобіт з ряду Corynexochida, відомий з кембрійського періоду. Назва походить від імені героя давньогрецької міфології Оленоса (грец. Ὄλενος), перетвореного на камінь разом зі своєю дружиною Летеєю. Слово Olenus було використане для назви цього роду трилобітів у 1827 році, а суфікс –oides (“схожий”) був доданий пізніше.
Lyrarapax – рід викопних тварин з родини Amplectobeluidae ряду Radiodonta, який жив у ранньому кембрійському періоді 520 мільйонів років тому. Скам’янілі рештки тварини були знайдені в провінції Юньнань на південному заході Китаю. Другий вид був описаний у 2016 році, він відрізняється головним чином морфологією фронтальних придатків.
Аномалокарис (лат. Anomalocaris, від дав.-гр. ἀνώμαλη κᾱρίς «незвичайна креветка») — викопний рід аномалокаридів — тварин кембрію надтипу Lobopodia, примітивних родичів членистоногих. Мешкали в морях, використовували для плавання гнучкі лопаті, розташовані по боках. Для свого часу аномалокарис був гігантською істотою розміром від 60 см до 2 м. Мешкав на території Північної Америки, Китаю та Австралії 535–520 млн років тому.
Ottoia — це морський черв’як з групи пріапулід, відомий з кембрійських скам’янілостей. Незважаючи на те, що всіх інших, схожих на пріапулід, черв’яків з різних відкладень кембрійського періоду часто називають Ottoia, чіткі скам’янілості тварини походять зі сланців Берджес в Британській Колумбії і датуються віком 508 млн. років тому. Розглядаючи ж всі сумнівні знахідки, можна продовжити діапазон життя черв’яка з середнього до пізнього кембрію по всьому осадовому басейну Західної Канади.