Повернемо вимерлих тварин до життя
Saurischia
Ligabueino (що означає «маленький Лігабуе») — рід невеликих динозаврів, названий на честь свого першовідкривача, італійського лікаря Джанкарло Лігабуе (Giancarlo Ligabue). Це був теропод, що жив протягом раннього крейдяного періоду (від барему до раннього апту), на території сучасної Патагонії. На відміну від початкової класифікації, яка вважала його членом Noasauridae, Каррано (Carrano) та колеги в 2011 році виявили, що з впевненістю його можна розмістити лише в групі Abelisauroidea.
Herrerasaurus — рід ящеротазових динозаврів пізнього тріасу, це один з перших динозаврів, відомий з літопису скам’янілостей. Його назва означає «ящірка Еррери» на честь власника ранчо, котрий виявив перший екземпляр у 1958 році в Південній Америці. Усі відомі скам’янілості цього хижака були виявлені в формації Іскігуаласто карнійського віку (пізній тріас, датується віком 231,4 мільйона років тому) на північному заході Аргентини. Типовий вид, Herrerasaurus ischigualastensis, був описаний Освальдо Рейгом (Osvaldo Reig) у 1963 році і є єдиним видом, віднесеним до роду. Інші синоніми роду: Ischisaurus та Frenguellisaurus.
Zhenyuanlong («дракон із Чженьюань», від китайського 龙 long «дракон») — рід дромеозаврових динозаврів з формації Ісянь (Yixian Formation), Ляонін, Китай. Жив у аптському ярусі раннього крейдяного періоду, близько 125 млн. років тому. Єдиний вид — Zhenyuanlong suni. Цей типовий вид відомий за майже повним скелетом, який містить сліди від пір’я, у тому числі довгого хвостового пір’я і великих крил. Став доказом присутності добре розвиненого контурного пір’я у великих, нелітаючих дромеозаврів, піднявши питання, навіщо їм були потрібні такі крила.
Dakotaraptor (що означає «грабіжник з Дакоти») — потенційно химерний рід великих динозаврів дромеозавридів, що існував в Північній Америці протягом пізнього крейдяного періоду. Рештки були знайдені в формації Хелл-Крік, котра датується самим кінцем мезозойської ери. Це робить дакотараптора одним з останніх існуючих дромеозавридів. Рештки D. steini були виявлені в багатовидовому кістковому ложі. Пізніше було встановлено, що елементи голотипу та деякі віднесені до нього зразки належать черепахам-тріоніхідам, і подальший аналіз потенційної спорідненості голотипу та віднесених до нього матеріалів до недромеозавридів ще не проводився. Філогенетичний аналіз D. steini поміщає його в різноманітні позиції у Dromaeosauridae.
Phuwiangvenator – рід целурозаврів з клади мегарапторів, що існував в пізньому баремському віці (рання крейда, бл. 129-125 млн років тому). Завдовжки він був близько 6 м (довжина великогомілкової кістки 615 мм). Рештки знайдені на території Таїланду. Описано один вид – Phuwiangvenator yaemniyomi.
Rhomaleopakhus (що означає «сильне передпліччя») — рід динозаврів-зауроподів з родини Mamenchisauridae, що походить з пізньоюрської формації Калаза в Китаї. Типовий і єдиний вид — Rhomaleopakhus turpanensis.
Urbacodon (лат.) – рід тероподових динозаврів із родини троодонтид, чиї скам’янілі рештки знайдені у верхньокрейдових відкладах датованих сеноманським ярусом, на території Узбекистану. Типовим та єдиним видом є Urbacodon itemirensis.
Зупайзавр (лат. Zupaysaurus) — рід вимерлих ящеротазових динозаврів з підряду тероподів, що жили в пізньому тріасовому періоді (близько 216,5-203,6 млн років тому), на території нинішньої Південної Америки. Скам’янілості тероподів були знайдені в провінції Ла-Ріоха (формація Los Colorados) в Аргентині. Вперше описаний палеонтологами Аркуччі (Arcucci) і Родольфо Коріа (Coria) в 2003 році. Представлений одним видом — Z. rougieri.
Vectiraptor (що означає «злодій з острова Уайт») — рід динозаврів-дромеозавридів із формації Вессекс у Сполученому Королівстві, формація датується баремським віком. Типовий і єдиний вид – Vectiraptor greeni. Тварина представлена пов’язаними спинними хребцями і частковим крижем.
Brevirostruavis — рід енанціорнісових птахів з ранньокрейдової формації Цзюфотанг у Ляоніні, Китай. Типовий і єдиний вид — Brevirostruavis macrohyoideus. Голотип Brevirostruavis, IVPP V13266, зберігає риси анатомії скелета, які не зустрічаються серед ранніх базальних та сучасних птахів. Такі ознаки включають надзвичайно довгі та вигнуті кістки язика (так званий під’язичний апарат), маленькі зуби та дуже короткий дзьоб. Через цю особливість птах отримав назву Brevirostruavis macrohyoideus, що означає «птах з коротким дзьобом та великим язиком».