Повернемо вимерлих тварин до життя
Bohra — вимерлий рід макропод (Macropodinae) з пліоцену-плейстоцену Австралії. Типовий вид, Bohra paulae, вперше був описаний у 1982 році з матеріалу, знайденого в печерах Веллінгтон у Новому Південному Уельсі. Було описано три інші види: Bohra wilkinsonorum з південно-східного Квінсленда в 2004 році, Bohra illuminata з південно-центральної Австралії в 2008 році і Bohra nullarbora із Західної Австралії в 2009 році.
Anoplotherium — вимерлий рід травоїдних парнокопитних ссавців, що можливо належав до підряду Tylopoda або був їх близьким родичем, який мешкав у Європі від пізнього еоцену до самого раннього олігоцену. Скам’янілості Anoplotherium вперше були виявлені в гіпсових кар’єрах Парижа в 1804 році і згодом описані французьким натуралістом Жоржем Кюв’є (Georges Cuvier). Це один з перших описаних палеогенових ссавців, реконструкції Anoplotherium XIX століття можна побачити в парку Crystal Palace.
Beornus — вимерлий рід периптихідових «конділяртрів», який жив у Північній Америці в палеоцені. Конділяртри або стародавні копитні (лат. Condylarthra, від др.-грец. κόνδῠλος — кулак і ἄρθρον — суглоб, за формою таранної кістки), — збірна поліфілетична група вимерлих ссавців, фактично сміттєвий таксон для об’єднання «архаїчних копитних», що жили в епоху палеогену в Америці, Євразії та Африці. Раніше їх розглядали в рангові ряду, куди входило дев’ять родин, які включали разом близько 100 родів.
Taowu – рід шаблезубих (Machairodontinae) кішок з раннього плейстоцену Китаю. Названий на честь міфічної істоти, яка була схожа на тигра, але з великими бивнями, Taowu був одним із карликових махайродових, розміром з великого леопарда чи маленького ягуара. Він був тісно пов’язаний з Amphimachairodus, але вважається більш похідним. Типовий вид – Taowu liui.
Bathyergoides — вимерлий рід гризунів з Африки, який вважається спорідненим із сучасними землекоповими (Bathyergidae). Це єдиний представник родини Bathyergoididae. Скам’янілості Bathyergoides neotertiarius були знайдені в ранньоміоценовій формації Елізабет-Бей у Намібії.
Thinocyon — рід вимерлих ссавців, що відноситься до родини Hyaenodontidae з ряду Hyaenodonta. Він жив у середньому еоцені, а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці та Азії.
Megalictis – це вимерлий рід великих хижих куницевих, які існували в Північній Америці під час «котячого розриву» в період міоцену. Він, як вважають, був схожий на велику росомаху з масою тіла до 60 кг.
Yoshi — вимерлий рід шаблезубих махайродових кішок з триби Metailurini. Його скам’янілості були описані з турольських відкладів епохи міоцену на Балканському півострові в 2014 році та зразків з Китаю, які як вважалося належали Metailurus. Родова назва походить від імені домашнього кота головного автора. Рід був описаний як потенційний синонім Metailurus, хоча наразі це важко підтвердити.
Murrayglossus hacketti — гігантська єхидна, вимерлий вид єхидн відомий з плейстоцену Західної Австралії. Вид відомий лише з декількох кісток, що ускладнює його класифікацію. Тварина досягала біля 1 м у довжину і, ймовірно, важила близько 30 кг. Це робить її найбільшим яйцекладним (Monotremata) ссавцем, що коли-небудь існував. Історично розглядаючись як вид проєхидн (Zaglossus hacketti), вона була виділена в власний рід Murrayglossus у 2022 році.
Eucladoceros (по-грецьки «добре розгалужений ріг») або кущовий олень — вимерлий рід оленів, скам’янілості якого були виявлені в Європі, на Близькому Сході та в Центральній Азії. Цей рід був офіційно описаний Х’ю Фальконером (Hugh Falconer) у 1868 році.