Behemotops 🦤 Вимерлий світ

Behemotops — вимерлий рід травоїдних морських ссавців. Він жив з раннього олігоцену (рупеля) до пізнього олігоцену (33,9—23 млн років). Це найпримітивніший відомий десмостилій, який, як вважають, є близьким до предків усіх інших десмостиліїв. Родова назва походить від імені біблійного чудовиська Бегемот, Лінней та інші вважають його бегемотом.

У роді виділяють два види B. proteus (типовий) та B. katsuiei.

У 1976 році Емлонг (Emlong) виявив нижню щелепу, що належала юній особині, USNM 244035, на півострові Олімпік, округ Клаллам, штат Вашингтон (48,2° пн. ш. 123,9° зх. д., палеокоординати 47,8° пн. ш. 115,0° зх. д.). У 1986 році Домнінг (Domning), Рей (Ray) та МакКенна (McKenna) визнали її голотипом B. proteus. Зуби молодої особини, LACM 124106, були знайдені в тому ж блоці порід у 1986 році.

Більш повний матеріал B. proteus був знайдений на острові Ванкувер, Британська Колумбія в 2007 році: ліва частина черепа з кількома зубами, часткова лопатка, майже повна плечова кістка, а також кілька ребер і хребців. Черепні риси цього зразка були схожі на риси Cornwallius, з чого Кокберн (Cockburn) та Бітті (Beatty) зробили висновок, що Desmostylidae і Paleoparadoxiidae, ймовірно, розійшлися раніше, ніж вважалося до того. Вчені також відзначили, що в їхньому екземплярі всі зуби прорізалися, але епіфізи кісток не зрослися, і що це, ймовірно, була підліткова особина. з чого вони зробили висновок, що затримка росту дорослих зубів була відсутня в Behemotops, на відміну від Desmostylus та інших Afrotheria. Таким чином затримка росту зубного ряду не може бути найпримітивнішим станом Desmostylia.

Скелети кількох особин B. katsuiei були знайдені на заході острова Хоккайдо в Японії (43,3° пн.ш. 143,8° сх.д.: палеокоординати 44,6° пн.ш. 141,4° сх.д.) в 1976 році, але цей матеріал залишався невідомим за межами Японії, поки не був описаний в 1987 році. Спочатку передбачалося, що вони належать до раннього міоцену, але новий аналіз місця знахідки в середині 1980-х років переглянув їхній вік до олігоцену, що зробило їх найдавнішими знайденими на японських островах і пращурами усіх інших десмостиліїв. Пізніше вони були включені в рід Behemotops.

У порівнянні з пізнішими відомими десмостиліями, Behemotops мав більше слонячих рис в будові зубів і щелеп. Він мав загострені корінні зуби, які більше нагадували зуби мастодонтів або інших наземних копитних, ніж пізніших Desmostylus, котрі демонстрували дивні “пучкостовбурові” корінні зуби, що, можливо, еволюціонували у відповідь на зернистість морської трави, яку вони їли. Відкриття Behemotops допомогло поставити десмостилів ближче до хоботних, ніж до сирен, хоча взаємовідносини цієї групи все ще погано з’ясовані.

Порівняння розмірів людини і деяких видів десмостилій, зліва направо: ашороа (*Ashoroa*), бегемотопс (*Behemotops*), десмостил (*Desmostylus*) і палеопарадоксія (*Paleoparadoxia*).

Велетенський самець *Behemotops* помітив і напав на *Allodesmus*, який наблизився до його території.

Скам’янілості

3D модель USNM 244035, типовий зразок *Behemotops proteus*.

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter