Повернемо вимерлих тварин до життя
Simosthenurus — вимерлий рід мегафауністичних кенгурових (Macropodidae), що існував в Австралії, зокрема на Тасманії, в плейстоцені. Аналіз скам’янілостей Simosthenurus допоміг встановити, що існує три лінії макроподів: Sthenurinae, Macropodinae та Lagostrophinae. Рід Simosthenurus належав до стеноринів. Simosthenurus також відомий як короткомордий кенгуру.
Protemnodon — вимерлий рід мегафауністичних кенгурових (Macropodidae), що існував в Австралії, Тасманії та Новій Гвінеї в пліоцені та плейстоцені. Представників цього роду також називають гігантськими кенгуру.
Nimiokoala — вимерлий сумчастий ссавець, близький до сучасної коали, що мешкав на північному заході Квінсленду на початку та в середині міоцену (23-16 мільйонів років тому). Єдиний та типовий вид — Nimiokoala greystanesi. Поряд з видами спорідненого роду Litokoala, Nimiokoala є найменшим представником родини Phascolarctidae.
Ambulator — вимерлий рід сумчастих ссавців з родини дипротодонтів (Diprotodontidae). До нього відносять один вид, A. keanei, рештки якого були знайдені в пліоценовій формації Тірарі в Південній Австралії. A. keanei раніше включався до роду Zygomaturus, але у 2023 році був перенесений до нового роду Ambulator. Особливості будови його кінцівок дозволяють припустити, що Ambulator був краще пристосованим до чотириногого ходіння, ніж більш ранні дипротодонти.
Chunia — примітивний ектоподонтид. Це була особлива група кайнозойських австралійських кускусових, які, можливо, були спеціалізованими насіннєїдами. Ектоподонтиди, яких спочатку вважали однопрохідними, мали коротку морду, великі, спрямовані вперед очі і найбільш незвичайні та складні зуби серед усіх сумчастих. Chunia, найпримітивніший з ектоподонтидів, мав корінні зуби, які були простішими, ніж у інших ектоподонтидів, і дуже схожими на зуби фалангероїдних кускусових.
Ramsayia — рід гігантських вомбатів, вагою близько 100 кг. Ramsayia мала довжину близько 2,3м та вимерла в пізньому плейстоцені.
Hulitherium – вимерлий сумчастий ссавець родини Diprotodontidae з ряду дипротодонтів (Diprotodontia). Рід включає один вид – Hulitherium tomasetti. У плейстоцені мешкав на Новій Гвінеї.
Sthenurus — вимерлий рід кенгуру. При довжині близько 3 м, деякі види були вдвічі більшими за сучасні види. Sthenurus був спорідненим з більш відомим Procoptodon. Вважається, що підродина Sthenurinae відокремилася від спорідненого таксону Macropodinae (кенгуру і валлабі) в середині міоцену, а потім її популяція зростала протягом пліоцену.
Bohra — вимерлий рід макропод (Macropodinae) з пліоцену-плейстоцену Австралії. Типовий вид, Bohra paulae, вперше був описаний у 1982 році з матеріалу, знайденого в печерах Веллінгтон у Новому Південному Уельсі. Було описано три інші види: Bohra wilkinsonorum з південно-східного Квінсленда в 2004 році, Bohra illuminata з південно-центральної Австралії в 2008 році і Bohra nullarbora із Західної Австралії в 2009 році.
Mukupirna — викопний рід сумчастих ссавців з ряду кускусоподібні (Diprotodontia). Це родич вомбатів і єдиний відомий рід з родини Mukupirnidae. Існував в Австралії наприкінці олігоцену (26 млн років тому).