Tartarocyon — рід гігантських хижаків з родини Amphicyonidae, відомий з пізнього середнього міоцену Франції. Типовий і єдиний вид— Tartarocyon cazanavei.
![]()
Chordata
Geiseleptes
Geiseleptes — це рід вимерлих геконів, які жили в в субтропічних лісах центральної частини сучасної Німеччини 47 мільйонів років тому в середньому палеогеновому періоді. Скам’янілість, з якої було описано рід, складається лише з неповного черепа під назвою IV-4057-1933.
Ahytherium
Ahytherium — це вимерлий рід мегалоніхідних лінивців, які жили в плейстоцені на території сучасної Бразилії. Він містить один вид, A. aureum. Майже повний скелет Ahytherium разом із рештками іншого вимерлого виду лінивців, Australonyx, були виявлені в Poço Azul, підводній печері в національному парку Chapada Diamantina в 2005 році. Його описав Кастор Картелле (Castor Cartelle) з Pontifícia Universidade Católica de Minas Gerais. Кістки, довжина яких склала близько 91 см, належать тварині, яка, імовірно, ще росла.
Teinolophos
Teinolophos — доісторичний рід однопрохідних або яйцекладних ссавців. Він відомий за чотирма зразками, кожен з яких складається з часткової нижньої щелепної кістки, зібраних з формації Вонтхаггі у Флет-Рокс, Вікторія, Австралія. Він жив під час пізнього баремського віку нижньої крейди (122,46—112,03 млн років тому). Типовий вид — Teinolophos trusleri.
Ericiolacerta
Ericiolacerta — монотипічний рід тероцефалів родини ериціолацертових (Ericiolacertidae), що походить з раннього тріасу Африки та Антарктики. Єдиний встановлений вид – Ericiolacerta parva. Описаний Д. Вотсоном (David Meredith Seares Watson) у 1931 році. Назва означає – «ящірка-їжак».
Acrophyseter
Acrophyseter — рід вимерлих кашалотів, який жив у пізньому міоцені біля узбережжя Перу і включає два види: A. deinodon і A. robustus. Це частина групи кашалотів, що були пристосованими для полювання на велику здобич та мали для цього спільні адаптації, як-от глибоко вкорінені та товсті зуби. Acrophyseter був завдовжки 3,9–4,3 метри, що робило його найменшим хижим кашалотом. Завдяки своїй короткій загостреній морді та міцним вигнутим переднім зубам він, ймовірно, харчувався великими морськими хребетними свого часу, такими як тюлені та інші кити.
Discokeryx
Discokeryx — вимерлий рід парнокопитних, можливо, споріднений сучасним жирафам і окапі. D. xiezhi існував у період раннього міоцену, 17–16,9 мільйонів років тому. Скам’янілі рештки цієї тварини були виявлені в формації Халамагай, розташованій на північному заході Китаю.
Pampatherium
Pampatherium — вимерлий рід неповнозубих (Xenarthra), що жив в Америці в плейстоцені. Деякі види вимерли прямо на межі плейстоцену і голоцену.
Merycoidodon
Merycoidodon — вимерлий рід травоїдних парнокопитних родини Merycoidodontidae, більш відомий під назвою Oreodon. Він був ендемічним для Північної Америки в період від середнього еоцену до середнього міоцену (46-16 млн років тому) та існував приблизно 30 мільйонів років.
Ornithomimus
Ornithomimus — рід динозаврів орнітомімід, відомий з території сучасної Північної Америки пізнього крейдяного періоду. Орнітомім був швидким двоногим тероподом, який, як свідчать викопні рештки, був покритий пір’ям і мав маленький беззубий дзьоб, що може вказувати на всеїдність. Його зазвичай класифікують на два види: типовий вид, Ornithomimus velox, і Ornithomimus edmontonicus.