Pulmonoscorpius — скорпіон-гігант з карбону 🦤 Вимерлий світ

Pulmonoscorpius — гігантський викопний рід скорпіонів з родини Centromachidae, що жив у палеозойській ері. Виявлений в відкладах кам’яновугільного періоду (East Kirkton Limestone Formation, Brigantian; 336,0—326,4 млн років) у Шотландії (Великобританія). Типовий вид — Pulmonoscorpius kirktonensis.

Назва роду походить від латинського pulmonis, що означає легені, і грецького skorpios, що означає скорпіон. Назву можна перекласти також, як «скорпіон з легенями». Видовий епітет P. kirktonensis походить від назви місця виявлення типової серії (East Kirkton, Шотландія), латинський суфікс –ensis означає «з місця».

Це був гігантський скорпіон, загальний розмір великих особин якого досягав (судячи з окремих фрагментів) 70 см. Єдиними збереженими частинами цієї особини були зовнішні частини кутикули, товщина яких, за оцінками, лише 15-18 мкм у найбільшого зразка. Основний опис зроблено на підставі дрібніших ювенільних особин розміром від 13 до 230 мм. Вид був вперше описаний 1994 року британським палеонтологом Ендрю Джерамом (Andrew J. Jeram, Geology Department, Ulster Museum, Белфаст, Північна Ірландія, Великобританія).

Вважається, що як і гігантська Meganeura, Pulmonoscorpius досяг своїх великих розмірів завдяки більш високому вмісту кисню в повітрі кам’яновугільного періоду. Зовнішня морфологія Pulmonoscorpius нагадує збільшену версію сучасних скорпіонів, хоча його пропорційно більші очі привели до припущення, що він міг бути більш візуально орієнтованим мисливцем та мав хороший зір.

Відрізняє від інших скорпіонів і місце життя Pulmonoscorpius, оскільки скорпіони зазвичай живуть у джунглях, лісах, тропічних лісах, горах і пустелях, але не в болотах, де жили Pulmonoscorpius.

Неможливо сказати, наскільки токсичною була отрута Pulmonoscorpius, але для сучасних скорпіонів відомо, що чим менші клешні по відношенню до товщини хвоста, тим сильнішою є отрута, оскільки товстіші хвости можуть вмістити більшу її кількість. Це справедливо і для сучасних скорпіонів, у яких є маленькі кліщі й товсті хвости, яких більше бояться люди, які звикли до їх присутності.

Також важко з упевненістю сказати, якою була дієта Pulmonoscorpius, хоча, як скорпіон, він майже напевно був би хижим. Можливо, він зосереджував свою увагу на інших великих членистоногих, і, можливо, навіть на невеликих амфібіях та ранніх рептиліях. Однією з підказок може бути відносно малий розмір клешнів, що вказує або на здобич, меншу за саму тварину, або на більшу залежність від її отрути для вбивства великої здобичі, тоді клешнями маніпулювали вже з мертвою здобиччю.

Кам’яновугільний ліс. На поваленій колоді на передньому плані — величезна багатоніжка *Arthropleura* і темноспондилова амфібія *Balanerpeton*, завдовжки 43 сантиметри. Праворуч починається боротьба між відчайдушною *Westlothiana* та *Pulmonoscorpius*, який намагається втримати свою жертву, готуючись нанести смертельний укол. У воді плаває *Crassigyrinus*, видно лише частину його тіла. Навпроти нього пливе акула *Tristychius*, а на сушу виповзає великий *Hibbertopterus*, тягнучи за собою свій тельсон. Незважаючи на те, що деякі кордаїти та насіннєві папороті роду *Medullosa* можуть виростати до 8 метрів у висоту, найпоширенішими є дерева з роду *Lepidodendron*, що зустрічаються разом із спорідненою *Sigillaria*, помітною за подекуди роздвоєним стовбуром. Хвощів, як великих, так і малих, також багато і вони зосереджені переважно біля водойми.

Членистоногі кам’яновугільного періоду: *Aphthoroblattina*, *Pulmonoscorpius*, *Meganeura*, *Mazothairos*, *Arthropleura*, *Meganeuropsis*.

Вимерлі скорпіони: *Stylonurus powriensis*; 2. *Brontoscorpio anglicus*; 3. *Pulmonoscorpius kriktonensis*.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter