Prolacerta

Час існування:
Місце проживання: ,

Пролацерта (Prolacerta) — вимерлий рід архозавроподібних рептилій, що існував у ранньому тріасі. Скам’янілі рештки виду знайдені у басейні річки Кару у ПАР та Антарктиді. Пролацерту відносять до ряду Prolacertiformes. До цього ж ряду відносили проторозаврів (Protorosauridae) та таністрофеїв (Tanystropheidae), однак філогенічний аналіз відділив пролацерту від проторазаврів, таким чином ряд Prolacertiformes наразі є монотипічним. Плазун схожий на велику ящірку завдовжки до метра.

Пролацерту описав Френсіс Рекс Паррингтон в 1935 році на основі черепа, знайденого неподалік від Міделбурга, ПАР в формації Катберг. Череп належав до зони лістрозаврів. Коли Паррингтон описав Prolacerta, еволюція архозаврів була ще не дуже зрозумілою вченим, тому він помістив своє відкриття між базальними йоюнгінідами (Younginidae) і ящірками.

Така класифікація Prolacerta був актуальною довгий час, поки в 1970 роках не запропонували об’єднати її з архозавроморфами, що призвело до численних аналізів в 1980-их.

Пролацерти були невеликими плазунами, які жили в час нижнього тріасу. Prolacerta – це, мабуть, найбільш добре представлений ​​стовбуровий архозавр, з численними добре збереженими зразками, що зберігаються в різних дослідницьких установах Південної Африки, Європи та США. З урахуванням того, що черепи дорослих зразків мають довжину від 8 до 10 см, вважалося, що Prolacerta були маленькими тваринами, схожими на ящірку. Однак кілька черепних та посткраніальних ознак виділяють її з ящірок і натомість показують, що вона є ранньою родичкою кронових архозаврів. Деякі з цих помітних особливостей включають подовжені шийні хребці з подовженими, потовщеними нервовими шипами, що надавало Prolacerta трохи витягнуту шию з широким діапазоном гнучкості. До особливостей будови черепу належать текодонтні зуби, ознака, що спостерігається у всіх предків кронових архозаврів: вони були загостреними та формою нагадували ікла.

Prolacerta broomi; скелет, довжиною близько 60 см, від Benton 1984

Prolacerta була, мабуть, невеликим, активним наземним хижаком чи комахоїдним, оскільки її зуби приблизно однакового розміру та форми. Вважається, що вона пересувалась на чотирьох кінцівках, хоча її задні кінцівки більші і довші, ніж передні. Така будова допускає ймовірність того, що вона піднімалась на дві ноги під час високої активності. Існує гіпотеза, що Prolacerta була здатна до черепного кінезису, хоча дослідження цієї можливої ​​особливості пролацерти досі не дали результату.

Черепний кінезіс

Черепний кінезіс – це термін, що описує значний рух кісток черепа відносно одна одної на додаток до руху в суглобі між верхньою і нижньою щелепою. Зазвичай так прийнято позначати відносний рух між верхньою щелепою та черепною коробкою.

Скам’янілості
Джерела
  1. https://www.deviantart.com/biarmosuchus/art/Prolacerta-broomi-394886892
  2. https://en.wikipedia.org/wiki/Prolacerta
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Пролацерта
  4. http://www.prehistoric-wildlife.com/species/p/prolacerta.html
  5. http://palaeos.com/vertebrates/archosauromorpha/prolacertiformes.html
  6. https://extinct-animals.fandom.com/ru/wiki/Пролацерта
  7. https://www.nature.com/articles/s41598-018-36499-6

Поширити