Повернемо вимерлих тварин до життя
Barracudasauroides — рід міксозаврових іхтіозаврів, що жив у середньому тріасі. Скам’янілості цього роду були знайдені в провінції Гуйчжоу, Китай. Тварина відома з GMPKU-P-1033, часткового скелета, знайденого в верхньому члені формації Гуаньлін біля селища Янджуань, район Сіньмін. Цього іхтіозавра назвав Майкл В. Майш (Michael W. Maisch) у 2010 році, а типовим видом є Barracudasauroides panxianensis.
Vectiraptor (що означає «злодій з острова Уайт») — рід динозаврів-дромеозавридів із формації Вессекс у Сполученому Королівстві, формація датується баремським віком. Типовий і єдиний вид – Vectiraptor greeni. Тварина представлена пов’язаними спинними хребцями і частковим крижем.
Палеолама (Palaeolama, букв. «давня лама») — вимерлий рід верблюжих (Camelidae) із триби Lamini, який існував з пізнього пліоцену до раннього голоцену (від 1,8 до 0,011 млн років). Його ареал простягався від Північної Америки до міжтропічного регіону Південної Америки.
Taeniolabis — рід вимерлих ссавців із родини Taeniolabididae ряду багатогорбкозубових (Multituberculata). Жили за часів палеоценової епохи (66,0-63,3 млн років тому) на території сучасних США та Канади.
Brevirostruavis — рід енанціорнісових птахів з ранньокрейдової формації Цзюфотанг у Ляоніні, Китай. Типовий і єдиний вид — Brevirostruavis macrohyoideus. Голотип Brevirostruavis, IVPP V13266, зберігає риси анатомії скелета, які не зустрічаються серед ранніх базальних та сучасних птахів. Такі ознаки включають надзвичайно довгі та вигнуті кістки язика (так званий під’язичний апарат), маленькі зуби та дуже короткий дзьоб. Через цю особливість птах отримав назву Brevirostruavis macrohyoideus, що означає «птах з коротким дзьобом та великим язиком».
Phosphatherium – рід хоботних ссавців із родини нумідотерієвих (Numidotheriidae), який існував у кінці палеоцену на території Марокко. Це найстаріший з відомих на сьогодні великих ссавців Африки та, одночасно, він є і одним з найпримітивніших представників (разом з Eritherium) хоботних. Насамперед, Phosphatherium відомий за зубною кісткою та фрагментарним матеріалом з фосфатного кар’єру в афро-аравійській провінції, знахідки датуються кінцем палеоцену. Згодом його рештки виявлено і в ранньоеоценових відкладах.
Opisthias — рід дзьобоголових плазунів. Типовий вид, Opisthias rarus, відомий з пізньоюрської формації Моррісон на заході Північної Америки, де присутній у стратиграфічних зонах 2 та 4–6. Нижня щелепа також відома з Лулвортської формації у Сполученому Королівстві, що належить до беріаського віку. Ця знахідка схоже, відрізняється від північноамериканського типу. Інші рештки також відомі з пізньої юри Португалії. Фрагментарна зубна кістка, яка, можливо, відноситься до Opisthias відома з кісткового ложа Анжа-Шаранта у Франції.
Sanajeh — рід вимерлих змій із родини Madtsoiidae, єдиний типовий вид — Sanajeh indicus. Жили у верхньокрейдову епоху (маастрихтський вік) на території сучасної Індії. Родова назва утворена від словосполучення на санскриті: Sanaj – стародавній і jeh – рот, паща, а видова — за назвою країни, де виявлено викопні рештки.
Alexornis – рід енанціорнісових птахів із пізньої крейди (кампан, близько 75 мільйонів років), що мешкав на південному заході Північної Америки. Типовий і єдиний відомий вид — Alexornis antecedens. Його назва означає «Олександрів предковий птах». Родова назва Alexornis походить від імені орнітолога Олександра Ветмора (Alexander Wetmore) та давньогрецького ornis – «птах», а видове ім’я antecedens від латинського «попередній» або «предок».
Hadrokirus martini – це вимерлий вид справжніх тюленів (Phocidae), що мешкав на узбережжі Перу близько 6 мільйонів років тому (пізній міоцен – ранній пліоцен). Він був знайдений у формації Піско разом з іншими морськими тваринами, такими як ракоподібні, акулі, прибережні птиці, кити та морські лінивці.