Повернемо вимерлих тварин до життя
Mollisonia — викопний рід членистоногих, що існував у кембрійському періоді. Види відомі з кембрійських сланців Берджес, формації Ленгстон і сланців Уілера в Північній Америці, а також біоти Ченцзян в Китаї. Двадцять один екземпляр Mollisonia відомий з пласта Greater Phyllopod, де вони становлять менше 0,1% спільноти. Рештки, які приписують цьому роду, також відомі з ордовицької формації Фезуата в Марокко та Гренландії.
Артроплевра (лат. Arthropleura) — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні (кам’яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію.
Eryon — вимерлий рід десятиногих ракоподібних з пізньої юри Німеччини. Його численні види відомі з юрського періоду Західної Європи, переважно на північній околиці океану Тетіс, у Франції, Швейцарії та Німеччині, а також у Сполученому Королівстві. Його викопні рештки добре збереглися в тонких вапняках мілководного середовища, таких як вапняк Зольнгофен у Німеччині (титон) та літографічні вапняки палеонтологічного комплексу Керін у Франції (кімерідж). Він досягав довжини близько 15 см і, можливо, живився твердими частинками на морському дні.
Orcanopterus — рід евриптерид, який відноситься до родини Waeringopteridae. Рід містить один вид, O. manitoulinensis, відомий з ордовика Манітуліна, Канада.
Labradormantis — викопний рід богомолів вимерлої родини Baissomantidae, що існував у пізній крейді (100 млн років тому). Описаний у 2021 році. Типовий вид – Labradormantis guilbaulti. Родова назва Labradormantis перекладається як «Лабрадорський богомол». Видова назва L. guilbaulti вшановує Жан-П’єра Гібо, директора Музею палеонтології та еволюції Квебеку.
Vaderlimulus — рід мечехвостів, описаний у 2017 році із тріасових відкладень поблизу міста Париж (штат Айдахо, США). Це перший тріасовий мечохвіст знайдений у Північній Америці. Скам’янілість має вік 245 мільйонів років. Типовий вид – Vaderlimulus tricki.
Sanctacaris — середньокембрійський членистоногий з родини Habeliida, відомий із сланців Берджес у Британській Колумбії. При відкритті він вважався представником стовбурової групи хеліцерових, яка включає підковоподібних крабів, павуків і скорпіонів. Його спорідненість з хеліцеровими пізніше була знову підтверджена в дослідженні, що перепризначило Habelia optata, як спорідненого з Sanctacaris базального представника хеліцерових.
Deiphon — своєрідний рід силурійських трилобітів з ряду Phacopida, родини Cheiruridae. Його рештки були виявлені на території Західної та Центральної Європи, а також у центрі та на заході США. Типовий вид, Deiphon forbesi, відомий з відкладень Богемії. Він був відкритий і вперше описаний французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande) у 1850 році. Відомий тим, що мав дуже незвичайну форму, завдяки чому його рештки легко впізнаються в геологічних формаціях.
Plesiosiro — вимерлий рід павукоподібних, відомий виключно за дев’ятьма екземплярами з верхнього кам’яновугільного періоду Козлі, Стаффордшир, Сполучене Королівство. Рід є монотипним та представлений лише видом Plesiosiro madeleyi. Цей вид був описаний Реджинальдом Іннесом Пококом (Reginald Innes Pocock) у його важливій монографії 1911 року про британських павукоподібних кам’яновугільного періоду. Це єдиний відомий представник ряду Haptopoda.
Dexteria floridana — вимерлий вид ракоподібних з ряду голі зяброногі (Anostraca) родини Chirocephalidae, єдиний вид роду Dexteria. Він був ендеміком Флориди, де він був відомий з єдиного ставка, на південь від Гейнсвілля.