Antarcticarcinus

Час існування:
Місце проживання:

Antarcticarcinus – рід членистоногих з групи Euthycarcinoidea виявлений у викопних відкладах в Центральних трансантарктичних горах Антарктиди. Він жив у прісноводних озерах у ранній пермі (~299-293 мільйони років тому), у той час, коли цей регіон перебував у подібних до сучасних полярних широтах із холодним крижаним субарктичним кліматом. Типовий вид – Antarcticarcinus pagoda.

Родова назва складена зі слів Antarctica, посилаючись на місце відкриття, та carcinus, від грецького karkinos, що означає краб. Видове ім’я pagoda посилається на формацію Пагода (the Pagoda Formation) де й були знайдені ці зразки.

Еутікарциноїди (Euthycarcinoidea) – це загадкова група членистоногих, які жили між серединою кембрію та серединою тріасу. Але, незважаючи на те, що вони існували понад 250 мільйонів років, їх скам’янілості надзвичайно рідкісні, і лише протягом останнього десятиліття вони були визнані близькими родичами сучасних багатоніжок (Myriapoda).

Узагальнена анатомія еутикарциноїдних членистоногих і порівняння з морфологією Antarcticarcinus pagoda. (1) Узагальнена морфологія еутикарциноїда на основі девонського таксону Heterocrania rhyniensis (Anderson and Trewin, 2003), наведена тут для порівняння з A. pagoda. (2) Реконструкція Antarcticarcinus pagoda.

Найперші представники цієї групи були морськими тваринами, що жили в мілководних припливних водах, але вони швидко (вже в ордовику) адаптувалися до солонуватих і прісноводних місць проживання і навіть були одними з перших тварин, що вийшли на сушу. Викопні сліди показують, що вони були амфібіями та виповзали на мул, щоб погодуватися на бактеріальних матах, втекти від водних хижаків і, можливо, відкласти яйця так само, як сучасні мечохвости (Limulidae).

Більшість видів еутикарциноїдів відомі з областей тропічного та субтропічного клімату, але знахідка Antarcticarcinus в Антарктиді натякає, що ці членистоногі були набагато більш поширеними та різноманітними, ніж вважалося раніше.

Завдовжки близько 8,5 см, Antarcticarcinus мав би план тіла з трьох частин, як і в інших еутикарциноїди – з головою, тораксом, що несе кінцівки, і черевцем без кінцівок, що закінчується хвостовим шипом. Але найбільш відмітною його особливістю була пара великих крилоподібних виступів з боків панцира. Вони, можливо, допомагали стабілізувати тіло тварини під час відпочинку на м’якому бруді, розподіляючи його вагу, або вони могли навіть функціонувати як підйомні крила під час плавання.

Скам’янілості
Голотип Antarcticarcinus pagoda n. gen. n. sp. (1) PRI-68571, сфотографований зануреним у етанол під поляризованим світлом. Масштабна смуга = 1 см. (2) прорисовка PRI-68571. ANT?=можлива антена; LP=бічний відросток; E = око; GF=наповнення кишечника; LMB = кінцівка; M=можливі нижні щелепи; ST=вентральні стерніти; Т = спинні тергіти.
Джерела
  1. https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-paleontology/article/unique-winged-euthycarcinoid-from-the-permian-of-antarctica/242A6303309803990B4E26A7C3D3808A
  2. https://planeetanihmeet.wordpress.com/2017/10/16/kun-hyonteisista-tuli-ayriaisia/
  3. https://twitter.com/mossacannibalis/status/1330769101959045120
  4. https://en.wikipedia.org/wiki/Euthycarcinoidea
  5. https://alphynix.tumblr.com/post/682532115191103488/euthycarcinoids-were-a-group-of-arthropods-that
Поширити

Залишити коментар