Schoenesmahl — вимерлий рід ящірок з пізньоюрської формації Пейнтен у Німеччині, до якого належить лише один вид — S. dyspepsia.
Рід відомий лише за зразком SNSB-BSPG AS I 563b, єдиним розчленованим екземпляром, що складається з неповного скелета. Він зберігся в шлунку голотипного зразка невеликого тероподного динозавра Compsognathus longipes, який був знайдений Йозефом Оберндорфером (Joseph Oberndorfer) у Кельгаймі, Баварія, не пізніше 1859 року. У 1866 році колекція Оберндорфера, включаючи рештки Schoenesmahl та голотип Compsognathus longipes, була придбана палеонтологічною державною колекцією в Мюнхені.
Отніель Чарльз Марш (Othniel Charles Marsh), який досліджував зразок у 1881 році, вважав, що цей маленький скелет у череві Compsognathus був ембріоном. В 1903 році Франц Нопца (Franz Nopcsa) дійшов висновку, що це була ящірка. У 1978 році Джон Остром (John Ostrom) визначив, що рештки належать ящірці з роду Bavarisaurus, яка, на його думку, була швидким і спритним бігуном завдяки своєму довгому хвосту і пропорціям кінцівок.
Цей екземпляр довгий час відносили до роду Bavarisaurus, але дослідження 2018 року показало, що він є окремим таксоном, найбільш близьким до Ardeosaurus, і перекласифікувало його як окремий рід. Статус зразка як здобичі Compsognathus відображений у назві роду та виду. Schoenesmahl походить від schöne Mahl (нім. “прекрасна їжа”), тоді як dyspepia (грец. “важке травлення”) вказує на його неперетравлену природу.
Вчені оцінили початкову довжину зразка у двадцять п’ять сантиметрів. З них голова, шия і тулуб складали близько сімдесяти п’яти міліметрів.
Добре збережений характер зразка дозволяє припустити, що він був з’їдений компсогнатусом незадовго до його власної смерті та консервації. Розчленований характер решток вказує, що, як і деякі сучасні хижі птахи, Compsognathus міг утримувати і розчленовувати Schoenesmahl під час споживання, можливо, використовуючи свої руки і зуби.
Schoenesmahl, ймовірно, був хижаком, що полював на дрібних безхребетних у своєму середовищі існування, ймовірно, на невеликому острові. Його довгі задні лапи схожі на довгі задні лапи сучасних ящірок, які є швидкими денними тваринами. Вчені припускають, що Schoenesmahl використовував свої довгі ноги, щоб втекти якнайшвидше.
Скам’янілості
