Vintana — ссавець з крейди Мадагаскару 🦤 Вимерлий світ

Vintana — рід ранніх ссавців із підряду гондванатеріїв (Gondwanatheria), які жили за часів верхньокрейдяної епохи (маастрихтський вік). Типовий і єдиний вид — Vintana sertichi. До 2023 року був відомий за однією скам’янілістю (череп) з західного узбережжі Мадагаскару у формації Маеварано.

Родова назва, Vintana, означає “удача” малагасійською мовою.

Це перший добре збережений череп гондванатерій, до цієї знахідки виявляли лише фрагменти кісток та окремі зуби. Знахідка допомогла встановити зв’язок між багатогорбкозубими (Multituberculata) і хараміїдами (Haramiyida) всередині клади алотерій (Allotheria).

Довжина черепа Vintana становить близько 13 см. При приблизній вазі 9 кг і передбачуваній довжині близько 60 см, тварина була б розміром з сучасну нутрію (Myocastor coypus). Це робить її найбільшим відомим мезозойським ссавцем з Гондвани. Досі невідомо, чи був такий великий розмір звичайним для гондванатерів крейдяного періоду, чи це прояв острівного гігантизму.

Черепно-лицьова анатомія вказує на те, що це була травоїдна тварина з двома великими різцями і добре розвиненими органами чуття. Великі щелепні кістки слугували для кріплення потужних жувальних м’язів. Великі очні ямки свідчать про добрий зір у сутінках. Будова внутрішнього вуха вказує на добре розвинений слух. Прикметно, що значну частину головного мозку займав bulbus olfactorius — частина, що відповідає за нюх. У Vintana вона становить 14%, порівняно з 0,01% у людей і 0,31% у собак.

Викопний хвостовий хребець був описаний у 2023 році. Будова хребця свідчить про те, що у Vintana був короткий, широкий хвіст.

Мадагаскар був частиною суперконтиненту Гондвани до крейди, після чого він ізолювався близько 88 мільйонів років тому. Vintana ділила своє середовище проживання зі спорідненим родом Adalatherium і такими динозаврами, як Masiakasaurus і Rapetosaurus.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter