Qiupanykus

Час існування:
Місце проживання:

Qiupanykus — рід тероподів-альваресзавридів з пізньокрейдяної формації Кюпа (Qiupa) на півдні Китаю. Викопні яйця, які, як вважають, належать овірапториду, були знайдені разом із голотипним зразком. Це може вказувати на те, що і Qiupanykus, і інші альваресзавриди, можливо, були спеціалізованими поїдачами яєць, які використовували свої міцні кігті, щоб розривати яєчну шкаралупу.

У 2012 році зразок 41HIII-0104, що представляв собою новий вид альваресзавридів, був зареєстрований у Гуанпіні, поблизу міста Цюпа, у префектурі Луанчуань у провінції Хенань. У 2017 році було повідомлено, що поряд з другим скелетом з цього ж місця було знайдено яєчну шкаралупу.

У 2018 році на основі лише другого скелета типовий вид Qiupanykus zhangi був названий і описаний Лю Цзюньчаном (Lü Junchang), Сюй Лі (Xu Li), Чанг Хуалі (Chang Huali), Цзя Сонгаєм (Jia Songhai), Чжан Цзіміном (Zhang Jiming), Гао Дянсоном (Gao Diansong), Чжан Іяном (Zhang Yiyang), Чжан Ченцзюнем (Zhang Chengjun) і Дін Фаном (Ding Fang). Назва роду пов’язує посилання на формацію Кюпа з давньогрецьким onyx, «кіготь», що зазвичай спотворюють на ~nykus, починаючи з Mononykus. Назва виду вшановує Чжана Шуаньчена (Zhang Shuancheng) за його матеріально-технічну допомогу в польових дослідженнях.

Голотип 41HIII-0101 був знайдений у шарі формації Кюпа, що датується маастрихтом. Він складається з часткового скелета без черепа. Збереглися: чотири шийних хребця, шість крижових хребців, двадцять п’ять хвостових хребців, шеврон, права половина таза, ліва лобкова кістка і обидві задні ноги, включаючи два пальці і три кігті. Скелет був частково заглибленим у кам’яний блок діаметром двадцять сантиметрів. Голотип належить дорослій особині та є частиною колекції Геологічного музею Хенань (Henan Geological Museum) у Чженчжоу (Zhengzhou).

Qiupanykus — дрібний вид, завдовжки трохи більше півметра. Вагу розраховували за методом Кампіоне (Campione), який заснований на екстраполяції по довжині окружності стегнової кістки. Довжина окружності складає 17,09 міліметра, що вказує на вагу тіла близько 515 грам.

Автори опису змогли визначити деякі відмінні риси для опису роду. Вони не включають аутапоморфії, унікальних похідних ознак, але утворюють унікальну комбінацію самих по собі неунікальних рис. Наприклад, задні крижові хребці мають знизу добре розвинений кіль. У передніх хвостових хребців бічні відростки лежать по центру тіла хребця. Задні хвостові хребці пронизані невеликими пневматичними отворами.

Скелет Qiupanykus було знайдено поряд з фрагментом яєчної шкаралупи біля його хвоста. Товщина фрагмента яєчної шкаралупи становить 1,8 мм. Деякі особливості, такі як тип лінійного орнаменту, включаючи вузли та короткі гребені, два структурні шари (не призматичні) і відносно товста оболонка, ідентичні яєчній шкаралупі Elongatoolithidae (*спеціальне визначення для викопних яєць, що представляють яйця овірапторозаврів, за виключенням Ornitholithus, вони відомі своєю дуже витягнутою формою). Після підрахунків вага яйця виявилася набагато більшою, ніж вага всієї тварини, близько 1,136 кг.

Альваресзавридні динозаври мають вузькоспеціалізовані кінцівки, призначення яких досі залишається загадкою. Вважається, що ці кінцівки використовувалися для копання нір (Perle A et al., 1993) або для розбивання термітників (як роблять сучасні мурахоїди), а також для живлення комахами (Senter P, 2005). Є ще одна знахідка, виявлена у північно-західній Патагонії в Аргентині, де альваресзавридний скелет Bonapartenykus зберігся поряд з яйцями (Agnolin FL et al., 2012).

Таким чином, існує три варіанти взаємин між альваресзавридними скелетами та яйцями (фрагментами яєць), пов’язаними з ними:

  1. фрагменти яєчної шкаралупи були захоронені разом із скелетом за збігом, яєчна шкаралупа не має нічого спільного зі скелетом;
  2. яйця були відкладені альваресзавридами;
  3. фрагменти яєчної шкаралупи були з яєць, розбитих альваресзавридами, а яйця не були відкладені ними.

Однак, враховуючи сильний кіготь великого пальця альваресзавридів, третя інтерпретація виглядає найбільше ймовірною.

Таким чином, альваресзавридні динозаври, можливо, використовували свій спеціалізований кіготь, щоб розбивати яйця, які вони, можливо, поїдали.

Висновки Лу та його колег, які пояснюють зв’язок між яєчною шкаралупою і голотипом Qiupanykus, були розкритиковані деякими палеонтологами, такими як Андреа Кау (Andrea Cau), тому що вони не вказують на інші фактори. Кау, особисто розглядаючи фотографії голотипу, вказав, що у кам’янистому шарі фрагмент шкаралупи яйця є більш зовнішнім, ніж той, що містить скелет. Це може вказувати на те, що шкаралупа опинилась у шарі вже після смерті теропода.

Qiupanykus був розміщений в Alvarezsauridae, в політомії з багатьма іншими видами, вище Patagonykus і нижче Parvicursor в еволюційному генеалогічному дереві.

Скам’янілості
Джерела
  1. https://nl.wikipedia.org/wiki/Qiupanykus
  2. https://en.wikipedia.org/wiki/Qiupanykus
  3. https://extinct-animals.fandom.com/ru/wiki/Цюпаник
  4. https://dinodata.de/animals/dinosaurs/pages_q/qiupanykus.php
  5. https://1dinodaily.tumblr.com/post/666028294188269568/102521-qiupanykus-splat
  6. https://www.deviantart.com/fossil1991/art/Qiupanykus-zhangi-790117328
  7. https://www.deviantart.com/galliraptor/art/Qiupanykus-and-oviraptorosaur-egg-763797089
  8. https://www.deviantart.com/kookaburrasurvivor/art/Oviraptor-s-egg-seizer-831926660
  9. https://www.deviantart.com/unenlagia90/art/Qiupanykus-zhangi-the-real-egg-thief-924227332
  10. https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Qiupanykus-764388119
  11. http://www.prehistoric-wildlife.com/species/q/qiupanykus.html
  12. http://novataxa.blogspot.com/2018/09/qiupanykus.html
Поширити