Progura

Час існування: ,
Місце проживання:

Progura — вимерлий рід великоногів, що мешкав в Австралії. Він був описаний Чарльзом Де Вісом (Charles De Vis) з пліо-плейстоценових відкладів Дарлінг-Даунс і Чінчілла на південному сході Квінсленду.

Порівняння австралійських великоногів показало, що Progura тісно пов’язана з сучасним строкатим великоногом (Leipoa ocellata), хоча викопний вид P. gallinacea був значно більшим за сучасний. Другий вид, P. naracoortensis, був описаний у 1974 році ван Тетсом (van Tets) з відкладів у печерах Наракоорте на південному сході Південної Австралії. Він відрізнявся розмірами та пропорціями ніг. Раніше його вважали синонімом P. gallinacea, що відрізнявся через статевий диморфізм. Однак, в огляді кайнозойських великоногів від 2017 року було встановлено, що P. naracoortensis відрізняється від P. gallinacea, і тому його було віднесено до роду Latagallina. У цьому ж огляді на основі плейстоценового матеріалу з рівнини Нулларбор було створено новий другий вид — Progura campestris.

Вага цього птаха, за оцінками ван Тетса, коливалася в межах 4-7 кг. Пропорції довгих кісток були подібні до пропорцій довгих кісток строкатого великонога, хоча й більші та міцніші, ніж у нього, а дзьоб, голова та тіло були відносно ширшими. Глибокий кіль на грудині вказує на те, що Progura була здатною до польоту.

Progura могла бути здобиччю для тилацина (Thylacinus cynocephalus), оскільки він був пристосованим до вбивства великих наземних птахів. Його порівняно помірна сила укусу більше підходила для порожнистих пташиних кісток. Крім Progura жертвами хижака могли ставати, наприклад, зеленонога очеретянка (Tribonyx mortierii) та тасманійський ему (Dromaius novaehollandiae diemenensis).

Яйця, які раніше відносили до роду Genyornis, тепер вважаються такими, що належать Progura. Таким чином, дані про раціон харчування та хронологію дроморнітідів можна віднести до цього птаха. Вважається, що P. gallinacea закопував свої яйця в теплий пісок або ґрунт.

Австралійська мегафауна, зліва направо: Sarcophilus laniarius, Phascolonus gigas, Euryzygoma dunense, Ninjemys oweni, Macropus ferragus, Varanus priscus, Hulitherium tomasetti, Centropus maximus, Procoptodon goliah, Propleopus wellingtonensis, Protemnodon roechus, Zygomaturus trilobus, Wonambi naracoortensis, Sthenurus stirlingi, Phascolarctos stirtoni, Pallimnarchus pollens, Genyornis newtoni, Bohra paulae, Progura gallinacea, Diprotodon optatum, Thylacoleo carnifex, Quinkana fortirostrum, Palorchestes azael, Zaglossus hacketti
Скам’янілості
Викопні рештки Progura з печер Наракоте.
Джерела
  1. https://www.biodiversitylibrary.org/page/41079749#page/227/mode/1up
  2. http://blogmadeinpangea.blogspot.com/2017/06/un-pavo-gigante-descubierto-en-australia.html
  3. https://www.deviantart.com/demonhunterzt2/art/Giant-Malleefowl-982589092
  4. https://www.deviantart.com/chuditchmammals/art/Australian-Megafauna-side-by-side-792359369
  5. https://www.bbc.com/news/science-environment-40274593
  6. https://www.researchgate.net/publication/261707467_Systematics_of_the_fossil_Australian_giant_megapodes_Progura_Aves_Megapodiidae
  7. https://en.wikipedia.org/wiki/Giant_malleefowl
  8. https://uk.wikipedia.org/wiki/Leipoa_gallinacea
Поширити