Pleurochayah 🦤 Вимерлий світ

Pleurochayah – вимерлий рід черепах з родини Bothremydidae підряду Бокошиї черепахи (Pleurodira), відомий з the Lewisville Member, що належав до формації Вудбін (Woodbine Formation) в Техасі. Монотипний рід, що включає єдиний вид P. appalachius.

Pleurochayah appalachius була найдавнішим представником бокошиїх черепах в Північній Америці і в цілому Лавразії. Очевидно, вона була пристосована до життя на морському узбережжі. Для порівняння, сучасні бокошиї черепахи живуть майже виключно в прісноводних водоймах Південної Америки, Африки, Мадагаскару, Австралії та Нової Гвінеї. Опис виду опубліковано в статті для журналу Scientific Reports.

Зоологи поділяють всіх сучасних черепах на два підряди. Перший – схованошиї черепахи (Cryptodira) – включає види, які втягують голову під панцир, згинаючи шию у вигляді літери S у вертикальній площині. До нього відносяться більшість сучасних черепах, включаючи сухопутних (Testudinidae) і морських (Cheloniidae). У представників другого ряду – бокошиїх черепах (Pleurodira) – шия повертається і ховається під панцир боком, так що голова притискається до основи однієї з передніх кінцівок. Ця група включає близько шістдесяти прісноводних видів, які мешкають в Південній Америці, Африці, на Мадагаскарі, а також в Австралії та на Новій Гвінеї. Всі ці регіони колись входили до складу південного суперконтиненту Гондвана, де бокошиї черепахи, ймовірно, і з’явилися в ранній крейді.

У минулому бокошиї черепахи були поширені набагато ширше і відрізнялися більш значною різноманітністю – зокрема, населяли солонуваті водойми і прибережні ділянки морів. Наприклад, представникам вимерлого сімейства Bothremydidae вдалося колонізувати континенти, що раніше складали північний суперконтинент Лавразію. Судячи зі знахідок палеонтологів, починаючи з крейди ці рептилії поряд з Гондваною населяли території майбутніх Європи, Північної Америки та Близького Сходу. Однак в олігоцені-міоцені вони всюди зникли.

Команда дослідників під керівництвом Брента Адріана (Brent Adrian) з Середньозахідного університету зробила відкриття, що проливає світло на те, як ботремідіди потрапили в Лавразію. В ході робіт на розташованому в Техасі Арлінгтонському місцезнаходженні архозаврів (Arlington Archosaur Site) вчені виявили фрагменти черепа, карапакса, ребер і кінцівок бокошиєї черепахи віком 95-96 мільйонів років. Аналіз знайдених залишків показав, що вони належали представнику неописаного роду і виду з родини Bothremydidae.

Адріан і його колеги дали знахідці ім’я Pleurochayah appalachius. «Pleuro» в перекладі з давньогрецької означає «бік» і вказує, що вид відноситься до бокошиїх черепах, а слово «сha’yah» на мові індіанців Кедді означає «черепаха». Нарешті, видова назва відсилає до острівного континенту Аппалачія, який існував у верхній крейді і включав схід Північної Америки, в тому числі територію майбутнього Техасу.

Pleurochayah appalachius був пристосований до водного, можливо, напівморського способу життя. Зокрема, на це вказує будова його плечової кістки. М’язи кріпилися до неї таким чином, що черепаха могла здійснювати потужні рухи під час плавання. Цей вид, скоріше за все, міг гребти у воді, а не пересуватися завдяки змахам лап, як це роблять сучасні морські черепахи. Це могло сприяти його міграції на великі відстані.

Дослідники відзначають, що P. appalachius – найдавніша бокошия черепаха Північної Америки і всієї Лавразії. Виходячи з будови черепа, в якому поєднуються примітивні і просунуті риси, цей вид був одним з базальних представників родини Bothremydidae. Ще кілька видів базальних ботремідід раніше були описані з крейдяних відкладень Південної Америки, Африки та Індії – тобто регіонів, що входили до складу Гондвани.

Раніше вважалось, що Північну Америку незалежно колонізували представники п’яти груп Bothremydidae. Знахідка P. appalachius розширює цей список до шести. Будова панцира і кінцівок даного виду свідчить, що він був хорошим плавцем і, ймовірно, населяв мілководні моря (на відміну від інших базальних ботремідід, які були прісноводними). При цьому для більш пізніх представників родини, залишки яких знаходять в основному на берегах Атлантики, характерні ще більше розвинені адаптації до морського середовища існування. Ймовірно, саме вони дозволили цій групі широко розселитися з Гондвани в Лавразію.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter