Carbonemys 🦤 Вимерлий світ

Carbonemys cofrinii (вугільна черепаха) — єдиний вид черепах вимерлого роду Carbonemys родини Щитоногі черепахи (Podocnemididae). Знайдена в 2006 році палеонтологами з Університету Північної Кароліни (США) на території Колумбії (Південна Америка). Свою назву отримала з огляду на те, що її рештки були знайдені у вугільній шахті поблизу містечка Керрехон. Мешкала 60 млн років тому (палеоцен).

Довжина панцира становила 172 см, діаметр її черепа дорівнював 24 см. Морда була довгою і широкою з великою верхньою щелепою. Була наділена дуже потужними щелепами. У неї не вистачало носової кістки. Панцир був гладеньким, карапакс дещо довший за пластрон.

Полюбляла тропічний, теплий клімат. Мешкала переважно в озерах. Щоб прогодувати цю черепаху, була потрібна велика площа і багато трофічних ресурсів. Швидше за все, в стародавньому озері могла жити тільки одна така черепаха, а всі інші не виживали. Живилась молюсками, іншими черепахами і навіть невеликими крокодилами.

Останки голотипу Carbonemys були вперше виявлені у вугільній шахті і, оскільки, вугілля по суті є викопним вуглецем, то для роду і була вибрана назва Carbonemys. Форма панцира дуже цікава, вона вказує на те, що Carbonemys була членом Pleurodira, групи, більш відомої як «бокошиї черепахи». Бокошиї черепахи відрізняються від інших черепах насамперед будовою шиї. Хребці шийного відділу несуть дуже довгі поперечні відростки, до яких кріпляться сильні м’язи, що згинають шию в горизонтальній площині. При втягуванні всередину панцира шия не згинається вертикально, як у прихованошийних черепах, а повертається і закладається під панцир боком, так що голова притискається до основи лівої або правої передньої кінцівки.

Великий розмір тварини означав, що мало хто з хижаків становив би для неї загрозу, проте хоча динозаври вимерли в Південній Америці за декілька мільйонів років до появи Carbonemys, але на їхнє місце прийшли нові суперхижаки. Однією з них була гігантська змія Titanoboa, яка на момент написання може бути найбільшою з відомих змій, і вона також відома з тієї ж формації, що й Carbonemys. Присутність гігантської черепахи і гігантської змії в один і той самий час є хорошим показником того, які види фауни виникли, щоб заповнити екологічні ніші, що залишилися після вимирання динозаврів, та домінували до зростання різноманітності ссавців та птахів.

Відомі рештки черепа Carbonemys, і форма черепа вказує на те, що в Carbonemys був дуже сильний укус. Ці щелепи могли бути використані для того, щоб прокушувати броньовані тіла крокодилів, таких як рід Cerrejonisuchus, що, як випливає з назви, також походив із формації Керрехон. Однак слід пам’ятати, що рот Carbonemys міг використовуватися як для для вбивства тварин,так і для поїдання рослинності. Сучасні представники бокошиїх черепах не можуть допомогти з цією проблемою, тому що деякі роди є м’ясоїдними, а інші – травоїдними, що тільки посилює плутанину в гаданій дієті Carbonemys.

Скам’янілості

Едвін Кадена (Edwin Cadena), вчений, що виявив скам’янілість *Carbonemys*, позує біля його реконструйованого викопного панцира. (Державний університет NC)

Формація Керрехон (Cerrejón) в Колумбії.

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter