Phosphatodraco — аждархід із крейди Марокко 🦤 Вимерлий світ

Phosphatodraco — рід птерозаврів-аждархідів із пізньої крейди Марокко. Типовий і єдиний відомий вид — Phosphatodraco mauritanicus. Phosphatodraco був аждархідом помірного розміру з приблизним розмахом крил близько 5 метрів. Він заснований на ряді шийних хребців з фосфатних пластів басейну Улед-Абдун, відкладів самого кінця крейди. Це був перший птерозавр, який отримав назву від фосфатних пластів, хоча багато інших іменованих і безіменних видів було відкрито з часу першого опису Phosphatodraco в 2003 році.

Скам’янілості Phosphatodraco відомі з верхньої крейди фосфатного басейну Улед (або Куалед) Абдун в центральній частині Марокко. Якщо точніше, його було знайдено в районі Гранд-Дуї поблизу міста Хурібга. Птерозавр був знайдений у фосфатному шарі «Куш III», який відкладався в пізньому маастрихтському віці, в самому кінці крейди. Назва роду означає «фосфатний дракон» у зв’язку з покладами фосфатів, якими характеризується місце відкриття тварини. Видова назва відсилає до Мавританії. Таким чином, наукова назва Phosphatodraco означає «мавританський фосфатний дракон».

Phosphatodraco заснований на голотипі OCP DEK/GE 111, який був знайдений у 2000 році працівниками Office Chérifien des Phosphates в Хурібзі. Голотипний зразок складається з п’яти пов’язаних шийних хребців. Ці хребці, хоча і є характерними, але частково розчленовані, стиснуті та пошкоджені, вони також пов’язані з фрагментом кістки невідомого походження. Рід був офіційно названим і описаним у 2003 році. Ще два шийні хребці з тієї ж області були віднесені до цього роду в 2018 році на підставі їх схожості з голотипом. Ці хребці зберігаються в Faculté des Sciences Aïn Chock (FSAC) у Касабланці.

Вважається, що шийні хребці є серією від п’ятого хребця до дев’ятого. Найдовший хребець, п’ятий, має довжину 30 сантиметрів. Особина, якій належала шия, мала б розмах крил приблизно 5 метрів. Це середнє значення для аждархід, більше, ніж малі форми, такі як Zhejiangopterus і Azhdarcho, але все ще набагато менше, ніж гігантські форми, такі як Quetzalcoatlus. Шия Phosphatodraco є однією з найповніших відомих серед аждархід.

Phosphatodraco відрізняється від інших аждархідів тим, що в основі шиї є подовжені хребці, які мають характерні нервові шипи, на відміну від інших шийних хребців. Вони були інтерпретовані як модифіковані спинні хребці, які набули форму та функції, подібні до справжніх шийних хребців.

Phosphatodraco був одним з останніх птерозаврів перед вимиранням на межі крейди та пелеогену, що знищило цю групу. Це також був перший аждархід, виявлений в Північній Африці. Це також був перший птерозавр, виявлений у фосфатних пластах Марокко, які, як відомо, зберегли найбільшу та найрізноманітнішу сукупність видів птерозаврів в кінці крейди.

Аждархіди були птерозаврами середнього та великого розміру, що були знайдені в породах верхньої крейди по всьому світі. Усі вони мали великі голови з довгими беззубими дзьобами, довгу шию, відносно короткі крила і довгі ноги. Вважається, що вони були наземними хижаками та полювали на дрібних тварин, схоже до сучасних китоголовів і марабу. Цілком можливо, що вони пробиралися вбрід по мілководдю, переслідуючи рибу та прибережних безхребетних, як сучасні чаплі.

Фосфатні пласти, де було виявлено Phosphatodraco, сформувалися під відносно глибокими водами біля узбережжя африканського материка в останній мільйон років мезозою. Крім Phosphatodraco, тут були знайдені ще два безіменних аждархіди, а також один птеранодонтид і три ніктозавриди. У той час як птеранодонтиди та ніктозавриди були рибалками, що полювали над морем, аждархіди, такі як Phosphatodraco, ними не були, і зразки аждархід, знайдені в шахтах, ймовірно, загинули в польоті або були змиті в море після смерті. Сусідній материк був посушливим і гірським, дуже схожим на прибережні райони сучасних Ємену та Оману.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter