Muzquizopteryx — птеродактилоїд з крейди 🦤 Вимерлий світ

Muzquizopteryx — рід птеродактилоїдних птерозаврів з пізньої крейди (ранній коньякський вік), що мешкав на території сучасного штату Коауїла, Мексика.

У 1990-х роках Хосе Мартінес Васкес (José Martínez Vásquez), працівник крейдяного кар’єру в Ель-Росаріо, знайшов скелет птерозавра. Він передав його керівнику кар’єру, який вмурував його в стіну офісу як декоративну прикрасу. Після того, як у 2002 році було визнано його унікальну наукову цінність, зразок придбав Національний автономний університет Мексики. Згодом він був досліджений об’єднаною командою Університету Карлсруе та Музею пустелі. Науковий звіт був опублікований в 2004 році.

У 2006 році типовий вид Muzquizopteryx coahuilensis був названий і описаний Еберхардом Фреєм (Eberhard Frey), Марі-Селін Буші (Marie-Céline Buchy), Вольфгангом Стиннесбеком (Wolfgang Stinnesbeck), Артуро Гонсалесом-Гонсалесом (Arturo González-González) і Альфредо ді Стефано (Alfredo di Stefano). Родова назва походить від району Мускіс і грецького πτέρυξ, “крило”. Видова назва походить від назви штату Коауїла.

Muzquizopteryx заснований на голотипі UNAM IGM 8621, знайденому в шарах Ель-Росаріо, породах раннього коньяку. Він складається з майже повного зчленованого скелета, який включає рештки м’яких тканин, серед яких довгі скам’янілі сухожилля вздовж обох боків крил. Зразок представляє дорослу особину.

У 2012 році повідомлялося про другий зразок, MUDE CPC-494, який знову був знайдений працівником кар’єру, можливо, на тому ж місці, і проданий приватному колекціонеру. Пізніше він був придбаний Музеєм пустелі Сальтільйо (Museo del Desierto Saltillo). Він складається з правого верхнього крила молодої особини, що становить близько 81% довжини голотипу. Оскільки його походження, ймовірно, походить з дещо давніших шарів пізнього турону, а рештки нечисленні, його віднесли до Muzquizopteryx sp.

Хоча знайдений череп Muzquizopteryx не має кінчиків щелеп, він все одно є досить інформативним. Загалом він довгий і вузький, з повністю беззубими щелепами. В задній частині черепа — невеликий, спрямований назад гребінь, схожий на гребінь Pteranodon longiceps, але набагато менший за нього. Кістки обох крил збереглися частково, причому на обох крилах відсутня більша частина пальців. Зразок показує, що Muzquizopteryx, на відміну від майже всіх птерозаврів, окрім Nyctosaurus, міг втратити I-III пальці рук. Незважаючи на неповний характер крил, їх достатньо, щоб оцінити, що розмах крил складав близько двох метрів.

Голотип зберіг сліди потужних сухожиль, пов’язаних з крилами. На додаток до сухожиль на передньому і задньому краях крил, які рухали величезний криловий палець і контролювали форму крила, зразок зберіг сухожилля, які, схоже, вказують на з’єднання від ліктя до тулуба. Неясно, для чого використовувалося це сухожилля. Можливо, воно було пов’язане з трицепсом або використовувалося для створення напруги всередині крила.

Muzquizopteryx був віднесений авторами опису до ніктозаврів (Nyctosauridae). Тоді він був би найдавнішим відомим представником групи і найменшим з відомих. Фактично, це найменший дорослий пізньокрейдяний птерозавр, знайденим до 2006 р. Оскільки ніктозаврів іноді відносять до птеранодонтів (Pteranodontidae), Muzquizopteryx також може вважатися представником цієї групи за деякими класифікаціями.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter